5 ЛИСТОПАДА

100 років від дня народження Дмитра Даниловича Мирона

(псевдо «Максим Орлик») (5.11.1911—25.07.1942) — громадсько-політичного діяча, публіциста, редактора

Народився 5 листопада 1911 року в селі Раю біля Бережан. Рано по-мерла його мати, тому піклування над молодшими дітьми перебрала на себе старша сестра Анна. У 1930 році він з відзнакою закінчив гімназію, де вступив у підпільну юнацьку ОУН, та почав студії на юридичному факультеті Львівського університету. У Львові став членом крайової екзекутиви ОУН.
У травні 1932 року Дмитра заарештувала польська поліція, коли на-магалася розігнати людей, які прийшли вшанувати пам’ять полеглих борців за волю України. У тюрмі він написав текст «44-х правил життя українського націоналіста», котрі поряд із «Декалогом» Ленкавського та «12 прикметами характеру Осипа Мащака» стали невід’ємною складовою «Катехизму українського націоналіста». Восени 1933-го його заарештували вдруге у зв’язку із замахом бойовика ОУН Миколи Лемика на більшовицького консула Майлова у Львові. Головне звинувачення — приналежність до ОУН та розповсюдження нелегальної літератури. Суд виніс вирок — 7 років тюрми. Покарання відбував у Равічу та Вронках. Звідти Дмитра привезли на процес С. Бендери, де він, як і всі інші підсудні, відмовився розмовляти польською мовою.
За амністією у серпні 1938 року Дмитро вийшов на волю, виснаже-ний тривалою голодівкою, яку політв’язні проводили на знак протесту проти скасування польською владою статусу політв’язня. Після звільнення він почав працювати в редакції газети «Нове село» та збирав матеріали до своєї наукової монографії «Ідея і чин України», яку завершив у 1940 році. Ця ґрунтовна праця — найдетальніший і популярний виклад ідеології, теорії, мети і тактики українського націоналізму 30-х років.
У січні 1939 року Д. Мирон одержав завдання підготувати ідеологі-чні та політичні матеріали на Другий Великий збір ОУН. Через місяць його призначили політично-ідеологічним референтом крайової екзекутиви ОУН та редактором її бюлетеня. У серпні того ж року він нелегально виїхав до Риму, де взяв активну участь у Другому Великому зборі ОУН як делегат. Значна частина формулювань постанов збору належить саме йому.
З початком Другої світової війни та розпадом Польщі Дмитро перебирається до Кракова, який на той час став осередком політичної еміграції українців з теренів, окупованих більшовиками. Оскільки німці не дозволяли жодної політичної діяльності, тут було створено підпільну мережу ОУН, яку очолив Дмитро Мирон. На початку 1940 року він таємно перейшов кордон і повернувся до Львова. Становище організації було важким, оскільки органам НКВС вдалося заарештувати майже все керівництво КЕ ОУН. Треба було відновити мережу, виробити нову тактику боротьби та нові засади конспірації. Агенти НКВС довідалися про прибуття Дмитра Мирона, однак заарештувати його не вдалося.
У грудні 1940 року Дмитро повернувся до Кракова, де зайнявся підготовкою матеріалів до Великого збору революційної ОУН. З наближенням німецько-радянської війни в українців знову з’явилася надія на відновлення української державності. На Заході почалося формування українських військових частин. Дмитро Мирон виїхав до Відня, де розташувався курінь «Роланд», для проведення політичного вишколу вояків. З початком бойових дій він отримав наказ Проводу повернутися до Львова.
15 липня 1941 року Дмитро Мирон прибув до Львова, де очолив особливу групу, метою якої було проголошення Акту про відновлення української державності у Києві. Уже поблизу Києва, в містечку Василь-кові, німцям вдалося заарештувати частину похідної групи. Серед затри-маних були Василь Кук, Тарас Онишкевич і Дмитро Мирон — «Орлик». Заарештованих відвезли до Луцька, звідкіля їм з товаришами вдалося втекти.
Після масових арештів, проведених гестапо, революційна ОУН пе-рейшла в глибоке підпілля та почала масову збройну боротьбу проти ворога. У вересні 1941 року Дмитро Мирон узяв активну участь у роботі першої конференції ОУН, що відбулася неподалік Львова. 27 вересня він одружився, а 29 вересня знову вирушив до Києва. Навесні 1942-го останній раз повернувся додому, щоб скласти звіт Проводові ОУН, а у квітні взяв участь у другій конференції ОУН, що проходила на Бережа-нщині.
25 липня 1942 року в центрі Києва кулі гестапівських агентів обірвали життя полум’яного борця і теоретика українського націоналізму Дмитра Мирона. Помста не забарилася — за деякий час боївка ОУН під керівництвом Василя Сидора («Шелеста») знищила убивць «Орлика».
Г. Жулковська


Література

Мирон, Д. Ідея і чин України : [виклад двох розділів праці провідника ОУН] / Д. Мирон // Бережанське віче. — 2008. — С. 5 : фотогр., портр. — (25 липня — День пам’яті Дмитра Мирона — «Орлика»).

***

Жулковська, Г. Життя — як спалах зорі / Г. Жулковська // Свобо-да. — 2006. — 11 листоп. — С. 5 : портр. — (Цвіт України).
Його ім’я у Пантеоні героїв нації : [про ідеолога укр. націоналізму Д. Мирона — «Орлика» та його кн. «Ідея і чин України»] // Шлях перемоги. — 2001. — 27 верес. — 3 жовт.
Липовецький, С. Дмитро Мирон: політик з Раю : [про одного з перших резидентів укр. націоналістів] / С. Липовецький // Шлях перемоги. — 2008. — 6 серп. — С. 5 : портр.
Мостепан, Я. Дмитро Мирон («Орлик» — «Роберт» — «Андрій») 5.ХІ.1911, Бережанщина — 25.VІІ.1942, Київ / Я. Мостепан // Визво-льний шлях. — 2001. — Кн. 11. — С. 77—85. — (Постаті).
Савчук, В. Родина «Орлика» : [про видатного діяча нац.-визвол. руху 30-х — 40-х рр.. Д. Мирона та його родину] / В. Савчук // Шлях перемоги. — 2001. — 21 лют. — (Славні імена).
Турич, Я. Родом із Раю : [обставини загибелі Д. Мирона — «Орли-ка» у лип. 1942 р.] / Я. Турич // Українське слово. — 2004. — 28 лип. — 3 серп. — С. 6.
Шатна, Д. З нагоди вшанування Дмитра Мирона — «Орлика» : [увіковічення пам’яті Д. Мирона в с. Раю Бережан. р-ну] / Д. Шатна // Шлях перемоги. — 2002. — 25—31 лип.
Шатна, Д. Полум’яний провідник націоналістів : [65-річчя з дня за-гибелі Д. Мирона — «Орлика» — провідника ОУН] / Д. Шатна // Бере-жанське віче. — 2007. — 20 лип. — С. 5 : фотогр. — (Героям слава).

***

Мельничук, Б. Мирон Дмитро Данилович (псевд «Максим Орлик», «Роберт», «Андрій» та ін.; 5.11.1911, с. Рай, нині Бережан. р-ну — 25.07.1942, м. Київ) — громадсько-політичний діяч, публіцист, ре-дактор / Б. Мельничук, М. Ханас // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 517 : фотогр.