26 КВІТНЯ

165 років від дня народження Івана Григоровича Верхрат-ського

(26.04.1846—29.11.1919) — природознавця, педагога, мовознавця, письменника

Народився 26 квітня 1846 р. у с. Більче-Золоте, тепер Борщівського району, у родині священика. Закінчив Львівську академічну гімназію (1865) та природниче відділення філософського факультету Львівського університету (1868), де, крім природничих дисциплін, вивчав також мовознавство та етнографію. Відтоді аж до виходу на пенсію (1908) викладав природознавство, українську і німецьку мови в гімназіях Дрогобича, Львова і Станіслава. У Дрогобицькій гімназії учнем І. Верхратського був І. Франко.
І. Верхратський був надзвичайно енергійною й працьовитою люди-ною і залишив по собі багату наукову, літературну й публіцистичну спадщину. Він написав українською мовою перші шкільні підручники з ботаніки, зоології й мінералогії, а також переклав з німецької мови «Ботаніку» — підручник для гімназій, з польської мови — підручник з мінералогії та два підручники для середніх шкіл. Досліджував флору і фауну Східної Галичини, був знавцем комах. Багата колекція комах, переважно метеликів, зібрана вченим, започаткувала створення При-родничого музею Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Ентомологічним дослідженням присвячені його праці «Великі метелики зі Станіслава і околиць», «Додаток до фауни метеликів», брошура «Мотилі, шкідники господарства» та ін.
І. Верхратський одним із перших працював над українською науко-во-природничою термінологією, заклавши її основи працею «Початки до уложення номенклатури і термінології природописної, народної» (1864—1879). Він уклав перший латинсько-німецько-український словник з природничої номенклатури» і термінів (7 випусків, 1864—1908), є автором матеріалів до українського словника (1877); реєстру місцевих ботанічних термінів і номенклатури (1892); матеріалів з мінералогічної термінології («Збірник Математично-природничо-лікарської секції НТШ», т. 13, 1909). Термінологічним питанням при-свячені також його праці «Опис важніших виразів з руської ботанічної термінології і номенклатури з оглядом на шкільну науку в вищих класах гімназії» (1892), «Нові знадоби номенклатури і термінології природо-писної народної, зібрані між людом» (1908), «Виразня мінералогічна» (1909).
Наукові роботи І. Верхратського стосувалися досліджень мармаро-ського, надсянського, закарпатського, лемківського, буковинського, наддніпрянського діалектів. З-під його пера вийшли праці «Про говірку мармароських українців» (1873), «Знадоби до словаря южноруського» (1877); «Говір замішанців» (1894); «Знадоби до пізнання угорсько-руських говорів» (1899—1901); «Про говір галицьких лемків» (1902); «Про говір долівський» (1900); «Говір батюків» (1912); «Дещо до говору буковинсько-руського» (1908). Досліджував питання правопису («Наша правопись», 1913) і питання мовознавства («У справі язиковій і декотрі замітки про книжки для українського люду», 1882).
І. Верхратський гостро виступав проти намагання москвофілів заперечити самостійність української мови та підмінити її своїм шту-чним язичієм, активно втручався в нормалізаційні процеси української літературної мови, обстоював фонетичний правопис («В справі народного язика», 1873, «В ділі управильнення правописі», 1880). Як авторитетний вчений, давав численні консультації вчителям і дослідникам щодо вживання чи перекладу українською мовою різних термінів. Описи говірок Галичини, Буковини й Закарпаття, особливо зібрані І. Верхратським дані щодо їх словника і наголосу, мають важливе позитивне значення завдяки великому фактичному матеріалу, незважаючи на відсутність наукових методів дослідження. Ці матеріали дослідники й досі активно використовують для вивчення галицьких і закарпатських діалектів.
І. Верхратський — один із перших, задовго до класика антропо-логії Ф. Вовка, звернув увагу на психосоматологічну проблематику. У 1897 р. у Львові з’явилася його книга «Соматольогія», у якій він розвивав ідею цілісності людського організму, єдності духовних і тілесних первин у житті людини. Вчений звертав увагу на проблеми соціальної гігієни для того, щоб виробити засади подовження тривалості життя, згармонізувати його з внутрішніми та зовнішніми чинниками. Свої роздуми І. Верхратський підсумовував висновком: «Жий умірено, хорони закон Божий в твоїм серцю!». Цими словами вченого підтверджується істина, що регуляторами здорового способу людського життя виступають вищі духовні цінності.
У молоді роки життя Іван Верхратський друкував вірші та переклади у часописах «Весна» і «Приятель дітей» (м. Коломия). Він — автор збірок «Калина» (1874), «Байки, приказки і повісті», «Стрижок» і «Тріолети» (1876), перекладів з англійської мови «Вітка бозу. Опові-дання» (1873). Перекладав польську поезію на українську мову, а в 1880 р. видав у Станіславі літературно-філологічну газету «Денниця», де під різними псевдонімами помістив свої власні поеми, оповідання, статті.
За багаторічну подвижницьку працю І. Верхратського було обрано почесним і дійсним членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Він був першим і довголітнім головою його Математично-природничо-лікарської секції, а впродовж 1897—1919 рр. — редактором її «Збірника».
Помер І. Верхратський 29 листопада 1919 р. у Львові, похований на Личаківському цвинтарі.
М. Хомляк, В. Шендеровський


Література

Верхратський Іван // Українська література в портретах і довідках : давня література — література ХІХ ст. — К., 2000. — С. 44—45.
Іван Верхратський (26.04.1846—29.11.1919) — філолог, письменник, природознавець // Дивослово. — 2003. — № 12. — С. 55—57 : фотогр. — Із змісту: З наукової спадщини І. Верхратського ; З поетичної спадщини І. Верхратського.
Микитюк, О. «А для мене найдорожчі кургани Вкраїни» / О. Микитюк // Дивослово. — 2003. — № 12. — С. 51—55. — Бібліогр. у кінці ст. (39 назв). — (Бібліотечка вчителя-словесника).
Міщук, Н. Науково-методична діяльність Івана Верхратського / Н. Міщук // Наукові записки. Серія: Педагогіка / Терноп. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. — Т., 2008. — № 3. — С. 83—85. — Бібліогр. у кінці ст. (8 назв).
Хомляк, М. Іван Верхратський (1846—1919) — природознавець, філософ, педагог, письменник / М. Хомляк, В. Шендеровський // Ви-значні постаті Тернопілля : біогр. зб. — К., 2003. — С. 34—35 : фотогр.
Шевчук, О. Іван Верхратський — автор перших шкільних підручників із зоології та ботаніки українською мовою / О. Шевчук // Студентський науковий вісник / Терноп. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. — Т., 2008. — Вип. 17. — С. 90—92. — Бібліогр. у кінці ст. (7 назв).

***

Головацький, І. Д. Верхратський Іван Григорович (псевд.: Лютарт, Горовський, Лосун, Подоляк, Щипавка та ін.; 26.04.1846—29.11.1919) — укр. природодослідник, філолог / І. Д. Головацький // Енциклопедія історії України. — К., 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 494 : фотогр.
Железняк, М. Г. Верхратський Іван Григорович (псевд.: Любарт Гороховський, Лосун, Петро Правдолюб, Любарт Співомир, Іван Щи-павка; 26.04.1846, с. Більче, нині Більче-Золоте Борщів. р-ну Терноп. обл. — 29.11.1919, Львів) — природознавець, філолог / М. Г. Железняк // Енциклопедія сучасної України. — К., 2005. — Т. 4 : В — Вог. — С. 297.
Парасин, Н. Верхратський Іван Григорович (псевд. — Любарт Го-ровський, Любарт Співомир, Лосун, Петро Правдолюб, Подоляк, Іван Щипавка; 26.04.1846, с. Більче, нині Більче-Золоте Борщів. р-ну — 29.11.1919, м. Львів) — педагог, мовознавець, природознавець / Н. Парасин // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 252—253 : фотогр.

***

Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2006 рік. Вип. 16 : бібліогр. покажч. / уклад. М. Друневич. — Т. : Підручники і посібники, 2005. — 128 с.
С. 44—45: про І. Верхратського.