25 Червня

90 років від дня народження Володимира Жили

(25.06.1919—15.11.2004) — літературознавця, філософа, публіциста, редактора

Народився 25 червня 1919 р. у м. Збаражі. Тут навчався в народній школі, згодом — у польській гімназії, оскільки української тоді в місті не було. З юнацьких років прилучився до роботи в ОУН. 1938 р. вступив на правничий факультет Львівського університету, однак навчання перервала війна. У травні 1941 р. Володимира призвали до Червоної армії. У липні того ж року потрапив у німецький полон, звідки його згодом відпустили. Перебуваючи в таборах Німеччини, видавав журнали «Україна» (1943—1945) і «Вояцька слава», що пропагували ідеї незалежності України. 1945 р. доля звела В. Жилу з отаманом Т. Боровцем («Бульбою»), який тоді формував парашутну бригаду Української національної армії. До неї наприкінці лютого того ж року зарахували Володимира, і він успішно виконував обов’язки політично-освітнього виховника. За це був нагороджений Хрестом Українського Козацтва із золотою лавровою гілкою на стяжці.
Після закінчення війни проживав у м. Філлі (Австрія), редагував часопис «Українські вісті», який 7 січня 1946 р. англійська окупаційна влада під тиском радянського командування заборонила. Від січня до серпня 1946 р. В. Жила був комендантом першого українського переселенського табору «Піккольо» (Австрія). У квітні 1948 р. емігрував із сім’єю до Бразилії, де у вересні того ж року започаткував український часопис «Наша думка», а згодом став одним із засновників українського товариства «Соборність».
Відтоді наш земляк дедалі більше цікавився церковними та релігійними справами, уміло поєднуючи їх вирішення з політичною й науковою діяльністю. 1952 р. родина Жилів залишила Сан-Паулу та переїхала до м. Вінніпегу в Канаді. Володимир докладав багато зусиль, щоби прогодувати сім’ю. Незважаючи на невлаштований побут та скрутне фінансове становище, В. Жила продовжував активно займатися громадською роботою серед української громади, знаходив час для наукових занять, проводив конференції та інші патріотичні заходи.
1962 р. В. Жила здобув магістерський диплом математично-природничого факультету Слов’янського відділу Манітобського університету та розпочав докторські студії під керівництвом професора Ярослава Рудницького.
Згодом учителював у різних школах Канади, викладаючи хімію, фізику, історію та географію; на вечірніх курсах Вінніпезького шкільного дистрикту — російську та німецьку мови. У листопаді 1963 р. переїхав із сім’єю до США. У 1964—1967 рр. навчався в докторантурі в Українському вільному університеті в м. Мюнхені (Німеччина). Склав малий ригориз із філософії та структуральної психології й великий ригориз із української та слов’янської філології. На підставі дисертації «Іван Франко як дослідник української полемічної літератури кінця XVI — початку XVII століть» здобув докторський ступінь із відзнакою.
У 1969 р. д-р В. Жила отримав громадянство США, і Техас став для нього другою батьківщиною. У науковому світі Америки наш земляк поступово набув широкої популярності й заслужено користувався авторитетом і шаною. Ще в юні роки досконало опанував англійську, німецьку, польську, російську, відтак вивчив португальську та деякі слов’янські мови, що неабияк допомогло йому в науковій і суспільно-політичній праці.
Професор В. Жила викладав іноземні мови та літератури в Техаському університеті, заснував і спонсорував слов’янський клуб «Слово», долучився до роботи в Українському історичному, Американському назвознавчому товариствах, був діяльним у НТШ та інших наукових організаціях. У 1966—1968 рр. В. Жила — віце-президент, а в 1968—1970 рр. — президент Американської асоціації викладачів слов’янських і східноєвропейських мов. Він — автор науко-вих праць із українознавства та славістики, перекладу англійською з польської «Фонетичного опису української мови» І. Зілинського, численних статей, нарисів, рецензій із літератури, ономастики, топо-німіки та інших книг.
У 1986 р. наш земляк очолив Міністерство культури і науки, а згодом — Міністерство зовнішніх справ уряду УНР в екзилі. Після проголошення незалежності України В. Жила ще більше активізував свою політичну діяльність. У червні та вересні 1992 р. 28 днів мешкав у Києві, майже тиждень перебував на засіданнях Верховної Ради, використовував кожну нагоду, щоби чимось допомогти землякам. Виступав із доповідями в Національній бібліотеці України ім. В. Вернадського, Київському технологічному інституті харчової промисловості. Зустрічався з тернополянами на зборах Крайового руху в Тернополі та в обласній організації Спілки письменників України.
Помер В. Жила 15 листопада 2004 р. у м. Лаббоку, штат Техас (США).

П. Сорока — літературознавець, член Національної спілки письменників України


Література

Творчість Яра Славутича. Кн. 2. Дослідження, статті та рецензії / упорядкув. В. Жила. — К. : Дніпро ; Едмонтон : Славута, 1997. — 912 с.

***

Жила, В. Гарне досягнення в поезії : [творчість Л. Палій] / В. Жила // Визвольний шлях. — 1997. — № 1 (січ.). — С. 102—105.
Жила, В. Золотоверхий Київ у поезії Яра Славутича / В. Жила // Народна творчість та етнографія. — 2000. — № 2 / 3. — С. 107—114.
Жила, В. Молодіжний літературний процес в Україні / В. Жила // Визвольний шлях. — 1996. — № 4. — С. 499—504.
Жила, В. Монографія про творчість Яра Славутича / В. Жила // Визвольний шлях. — 1997. — № 5. — С. 613—618. — Рец. на кн.: Сорока, П. Поетичний світ Яра Славутича / П. Сорока. — Т. : Лілея, 1995. — 176 с.
Жила, В. Політичний здобуток нашої історичної науки / В. Жила // Український історик. — 1986. — № 1 / 2. — С. 121—124.
Жила, В. «Сміх, що не ображає» : [про кн. Р. Колісника «Найкращі хлопці з Дивізії»] / В. Жила // Визвольний шлях. — 1997. — № 3 (берез.). — С. 373—374.

***

Сорока, П. Володимир Жила : Життя і творчість / П. Сорока — Т. ; Збараж : Лілея, 1999. — 298 с.

***

Жила Володимир Тарас — літературознавець, публіцист, редактор // «Журавлина» книга : Тернопільська українська західна діаспора : словник імен. — Т., 2001. — Ч. 1. А—Ї. — С. 204—206.
Жила Володимир (1919) — публіцист-літературознавець // Збаражчина : зб. статей, матеріалів і споминів. — Нью-Йорк, 1980. — Т. 1. — С. 291—292.
Мельничук, Б. Літературознавець, редактор, публіцист : [80 років від дня народж. Володимира-Тараса Жили] / Б. Мельничук // Тернопіль вечірній. — 1999. — 25 черв.
Прашко, І. Володимир Жила — професор, літературознавець / І. Прашко // Збаражчина : зб. статей, матеріалів і споминів. — Нью-Йорк, 1980. — Т. 1. — С. 539—541.
Сорока, П. З думкою про Україну : [про літературознавця, філософа, публіциста, ред. В. І. Жилу] / П. Сорока // Реабілітовані історією : Книга Пам’яті Збаразького району. — Т., 2006. — С. 26—27 : фотогр.

***

Жила Володимир Тарас (25.V.1919, м. Збараж) — укр. вчений-філолог, літ. критик, бібліограф // Українські письменники : матеріали до бібліогр. словника. — К., 1995. — С. 12—14.
Мельничук, Б. Жила Володимир-Тарас Іванович (25.06.1919, м. Збараж) — літературознавець, публіцист, редактор / Б. Мельничук // ТЕС. — Т., 2004. — Т. 1. А—Й. — С. 575 : фотогр.