20 січня

140 років від дня народження В’ячеслава Титовича Будзиновського

(20.01.1868–14.02.1935) — українського письменника, історика і, публіциста

         Народився 20 січня 1868 року в Баворові Тернопільського району в сім’ї сільського вчителя.
         Навчався спочатку у Львівській польській, а потім — українській гімназіях.
         У 1886 році Будзиновський починає редагувати часопис «Праця», а через два роки започатковує молодіжний журнал «Товариш». На посаду редактора було запрошено І. Франка. До редакції також входили О. Маковей, М. Павлик, М. Ганкевич, К. Трильовський, О. Терлецький. У цьому журналі була надрукована перша стаття В. Будзиновського «Сільське робітниче питання» (рецензія на німецьку книжку).
         У 1891 році вийшла перша його книжка «Культурна нужда австрійської Русі», а в 1894 р. — «Аграрні відносини», у 1895 р. — «Хлопська посілість». У тому ж 1895 р. Будзиновський стає редактором новоствореного «Громадського голосу» — офіційного органу радикальної партії, а невдовзі і газети «Радикал».
Переїхавши в 1896 р. до Чернівців, починає видавати газету «Праця», де вперше друкує новели В. Стефаника. Разом з Д. Лукіяновичем видає          «Універсальну бібліотеку» і продовжує роботу над селянським питанням.
         У 1907 р. В. Будзиновський був обраний послом до австрійського парламенту, де представляв інтереси українського народу аж до жовтня 1918 р., до проголошення української держави. Почав писати історичні статті, а потім історичні оповідання і повісті: «Наші гетьмани», «Хмельниччина» та інші.
         Після війни був редактором прогресивної газети «Рада». Видав публіцистичні твори «Йшли діди на муки»; історичні повісті «Осавул Підкова», «Під одну булаву» (1920); «Кров за кров» (1922); «Історія України» (1924); «Пластун» (1926), «Пригоди запорозьких скитальців» (1927), «Перед бурею» (1930), «Гримить» (1934). Найбільш популярними були історичні (33 кн.) та економічно-політичні (29 кн.) твори. Талановитими були його гумористичні твори (9 кн.).
         Помер В’ячеслав Будзиновський 14 лютого 1935 року. Похований на Личаківському цвинтарі.

Література

Будзиновський В. Волю бути козачкою: Оповідання. — Нью-Йорк: Говерла, 1962. — 85 с.
Будзиновський В. Йшли діди на муки: Введення в історію України. — Т.: Тернопіль, 1994. — 128 с. — (Із репресованих книг).
Будзиновський В. Наші гетьмани. — Т.: Ред.-видав. відділ упр. по пресі, 1990. — 113 с.
Будзиновський В. Осаул Підкова: Уривок з повісті // Тернопіль: Тернопільщина літературна. — Т., 1992. — Дод. № 4. — С. 13–15.
Будзиновський В. Пригоди запорожців. — Нью-Йорк, 1957. — 220 с.
Будзиновський В. Пригоди запорозьких скитальців: Повість та оповідання. — К.: Дніпро, 1993. — 383 с.
Будзиновський В. Як Москва нищила Україну: На підставі старих народних пісень. — Т., 1991. — 34 с.

***

Будзиновський В’ячеслав —– український письменник, публіцист // Українська журналістика в іменах / За ред. М. М. Романюка. — Л., 1994. — Вип. 1. — С. 28.
Будзиновський В’ячеслав // Українська література у портретах і довідках: Давня література — література ХІХ ст. — К., 2000. — С. 32–33.
В’ячеслав Будзиновський // Левицький К. Українські політики Галичини. — Т., 1996. — С. 83–85.
В’ячеслав Будзиновський: між національним та інтернаціональним // Адрусів С. Модус національної ідентичності: Львівський текст 30-х років ХХ ст. — Т., 2000. — С. 156–162.
Голобуд Б. В’ячеслав Будзиновський — політик і громадський діяч України кінця ХІХ — поч. ХХ ст. // Армія України. — 1998. — 8 верес. — (Сторінки історії).
Погребенник Ф. Письменник, видавець, меценат // Слово і час. — 1993. — № 2. — С. 13.
Чорнопиский М. Девіз його життя: Демократична державність України // Розбудова держави. — 1993. — № 9. — С. 45–52.

***

Будзиновський В. Т. (1868–1935) — укр. письменник, історик і публіцист // УЛЕ. — К., 1998. — Т. 1. — С. 241.
Погребенник В. Ф. Будзиновський В’ячеслав Титович (30.01.1868, с. Баворів, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. — 14.02.1935, м. Львів) — письменник, видавець, політичний діяч // ЕСУ. — К., 2004. — Т. 3. Біо–Бя. — С. 520–521.
Щербак Л., Ханас В. Будзиновський В’ячеслав Титович (20.01.1868, с. Баворів, нині Терноп. р-ну — 14.02.1935, м. Львів) — громадсько-політичний діяч, публіцист, письменник, історик // ТЕС. — Т., 2004. — Т. 1. А–Й. — С. 193; фотогр.
Будзиновський В’ячеслав (20.І.1868–14.ІІ.1935) — укр. громадський та політ. діяч, письменник, історик, публіцист, видавець // Ткачов С., Ханас В. 250 імен на карті Тернопілля: Польсько-укр. взаємини. — Т., 1996. — С. 12.

***

Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2003 рік: Бібліогр. список / Уклад. М. Друневич. — Т.: Підручники і посібники, 2003. — С. 10–12: Про В. Будзиновського.