Народився 1 грудня 1930 року в селі Радошівка Шумського району.
Г. Радошівський — людина нелегкої долі. Ще в юні роки був репресований, засуджений до 25 років сталінських таборів і 5 років позбавлення прав після відбуття покарання.
Він все пережив і в 1956 році був реабілітований. Закінчив факультет журналістики Львівського університету (1964). Працював у районній пресі. Був редактором газети «Дзвін», директором музею «Зборівська битва».
В 1969 році побачила світ його перша книжка «Квіти на постаментах».
Друкується в обласній та республіканській пресі, в колективних збірниках. Видав збірки: «Біль перебитого крила» (1994), «Мальви прийдуть на поклін» (1995); путівники «Над Стрипою» (1981), «Заліщики» (1988), «В гучнім оркестрі завірюх» (2001).
література
Радошівський Г. Біль перебитого крила: Книжка вибраних поезій. — Тернопіль: Мальви, 1994. — 96 с.
Радошівський Г. В гучнім оркестрі завірюх: Поезії. — Тернопіль: Горлиця, 2001. — 103 с.
Радошівський Г. Квіти на постаментах: Поезії. — Львів: Каменяр, 1969. — 40 с.
Радошівський Г. Мальви прийдуть на поклін: Сповідь у дзвонах і шаблях: [Поезії]. — Тернопіль: Поліграфіст, 1995. — 26 с.
Радошівський Г. Підпалені присмерки: Поезії. — Тернопіль: Горлиця, 1999. — 91 с.
***
Баран Г. Заліщики: Краєзнав. нарис. — Львів: Каменяр, 1988. — 32 с., 8 арк. іл.
Баран Г. Я. Над Стрипою: Путівник по туристському маршруту. — Львів: Каменяр, 1981. — 95 с.: іл.
***
Білик Л. «…І знов на стежці совісті збагну я мить святу»: [Про зб. Г. Радошівського «Підпалені присмерки»] // Зборівська дзвіниця. — 2000. — 1 січ.
Зозуляк Є Політ із перебитим крилом: Поетові Григорію Радошівському — 70 років // Вільне життя. — 2000. — 5 груд., фотогр.
На взаєминах з автором — «Підпалених присмерків» // Зборівська дзвіниця. — 2000. — 26 трав.
Петрук-Попик Г. В гучних оркестрах завірюх // Свобода. — 2000. — 2 груд. — (З роси і води).
***
Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2000 рік: Бібліогр. список / Уклад.: М. Друневич, Н. Іванко; Ред. Г. Моліцька. — Тернопіль: Оперативний друк, 1999. — 104 с.
С. 84-85: Про Г. Радошівського.