Зарваниця. Подільське село-мальованка, що розіслалося лівобережжям тихоплинної Стрипи, згадується в історичних джерелах уперше від 1458 року. Народні перекази повідомляють, що теперішня назва за селом закріпилася з 1240 року, коли явилася чудотворна ікона Матері Божої.
Опісля зруйнування Десятинної церкви у Києві, мандруючий до Теребовлі монах-галичанин заночував у лісі. Пришелець щиросердечно молився за знедолений край, благаючи заступництва Божої Матері. Знеможений голодом і ранами, заснув у безконечних молитвах. Сон явив Пречисту Діву Марію, котра поблагословила монаха, торкнувшись блукаючого своїм омофором. Богомолець прокинувся. Перед взором відкрилося небачене диво: ранковий туман, що огорнув сріблясту долину, мінився різноколірними барвами щедрого сонця. Посеред низини виокремлювався незвичайний надприродній відблиск. Монах наблизився до кринички, де примітив ікону Богоматері, віддзеркалення якої здіймалося над долиною. Упавши навколішки, монах щиро молився. Коли сили повернулися до богопоклінного чоловіка, в одній із печер він збудував келію і встановив ікону. Місце, де сон його зарвав, нарік Зарваницею.
Відтоді й літочислить свою присутність у пам'яті народній чудотворна ікона Богородиці у Зарваниці. Відаючи про надможливості святого образу Матері Божої, прочани звідусюди приносили свої біди і болі до Зарваниці. І по сьогодні щорічно, від дня св. Юрія (6 травня), розпочинаються велелюдні прощі, закінчуючися в Свято Покрови Пречистої Діви Марії (14 жовтня). Щонеділі, в будні чи в свята не переривається паломницька вервечка до Святого Місця. І душі паломників наповнює новий згусток здорової енергії, зароджується надія. Свідомість переповнює сподівання і велика сила віри.
література
Андрушків Б. Зарваниця — святиня Землі Української / Напутні слова: «Буде поціноване нащадками» В. Коломийчук; «Заради духовного зцілення» І. Герети. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2000. — 192 с., іл.
Зарваниця: Буклет / Упоряд. П. Бубній. Фото В. Балюха. Перед. слово Ієрарха Терноп.-Зборів. єпархії УГКЦ М. Сабриги. — Зарваниця, 2001. — 21 с.: іл.
Зарваниця: Фотобуклет. Авт. тексту П. Бубній. — Тернопіль, 2000. — 20 с., фотогр. — (Христос вчора, сьогодні, навіки. Ювілей Р. Б. 2000).
Кузьмович-Головінська М. Зарваниця: Листки споминів. — Тернопіль: Джура, 2000. — 224 с., фотогр.
***
Бойко С. Зарваницькі дзвони // Екологічний сполох. — 2000. — № 1.
Бондарук Л. Зарваниця — острів Божої любові // Шлях перемоги. — 2002. — 25-31 лип., фотогр.
Буяк Я. У неділю в Зарваниці // Вільне життя. — 2000. — 20 трав., фотогр.
Ванчицький С. Проща до Зарваницької Божої Матері // Наша віра. — 2000. — № 9 (верес.).
Вацик А. Найсвятіше місто на Тернопільській землі // Тернопільська газета. — 2000. — 18 трав., фотогр.
Вербицька Т. У Зарваниці мироточили старовинні мощі // Місто. — 2003. — 21 трав. — С. 2; фотогр.
Галушка О. Як небо з’єдналось із Землею: [Про те, як відбулась Проща у Зарваниці] // За вільну Україну. — 2000. — 28 лип., фотогр.
Галянт Н. Над Зарваницею сходила Божа благодать: [Посвячення Собору Зарваницької Божої Матері] // Ратуша. — 2000. — 28 лип.
Ганкевич Р. Хресний шлях до волі: [Про ікону Матері Божої Зарваницької. Тернистий шлях прочан до неї] // Шлях перемоги. — 2000. — 26 лип., фотогр. — (Національна Всецерковна проща).
Головин Б. Зцілений Зарваницькою Богоматір’ю: [Про Йосифа Івана Кушніра, уродж. с. Ласківці] // Божий сіяч. — 2001. — № 9. — (Подвижники).
Гудима А. Пречистий дух Зарваниці // Віче. — 2000. — № 8. — С. 158-159.
Гуреш Т. До Матері Божої Зарваницької // Українське слово. — 2000. — 27 лип. — 2 серп.
Доманецька Ю. На прощу до Зарваниці: [Історія зародження Зарваниці] // Українське слово. — 2003. — 14-20 серп., фотогр.
Думич М. Сорок років зберігали таємницю ікони: [Про переховування Чудотворної ікони Матері Божої (Зарваницької)] // Галицький вісник. — 2001. — 17 листоп.
Зарваниця — духовне джерело України // Губернатор. — 2003. — № 19. — С. 108-109, фотогр.
Зарваниця — острів Божої любові // Свобода. — 2001. — 28 лип., фотогр. — (Духовні скарби).
Крамар Р. Зарваниця: повернення до Бога // Тернопільська газета. — 2000. — 20 лип., фотогр.
Максимишин О. Роздуми біля Зарваницьких святинь // Вільне життя. — 2000. — 22 лип. — (Світ нашої духовності).
Мандро Й. Зарваниця чекає кожного з нас: [22-23 липня — Всеукраїнська проща] // Нова доба. — 2000. — 21 лип.
Мичко С. Здавалося, що в усіх одне серце: [Із Зарваницької Прощі] // Тернопільська газета. — 2000. — 27 лип., фотогр.
Патиківський Ю. Історія й легенди Зарваниці // Урядовий кур’єр. — 2000. — 16 груд.
Переволоцька Н. У стін Зарваницької Богоматері // Божий сіяч. — 2000. — № 9-10; фотогр.
Святий дух витав над Зарваницею // Тернопіль вечірній. — 2000. — 26 лип., фотогр.
Томин В. І скличе на прощу Зарваниця // Свобода. — 2000. — 6 черв., фотогр. — (Наші святині).
Черевчук Т. Легкість і спокій спадали з небес: [Всеукраїнська Проща] // Свобода. — 2000. — 27лип., фотогр.