185 РОКІВ ТОМУ (1819) ЗАСНОВАНО КРЕМЕНЕЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ

Серед культурно-освітніх закладів Волині ХІХ століття визначне місце займає Кременецький ліцей, у який було перейменовано в 1819 р. Вищу Волинську гімназію.
Засновником ліцею виступив один з найвідоміших польських освітніх діячів 1-ої половини ХІХ ст. Тадеуш Чацький. Його задум і організаційну працю активно підтримував ще один широко знаний польський культурно-освітній діяч того часу князь Гуго Коллонтай. Т.Чацький - збирав кошти, а Г.Коллонтай займався безпосередньою роботою з організації шкіл. Засновникам закладу вдалося зібрати в Кременці кращі педагогічні кадри, у тому числі професорів університету - Й.Чеха, А.Фелінського, катехита А.Осіньского, викладачів Е.Словацького, О.Міцкевича, В.Бессера, Й.Левеля, А.Анджейовського. Старанний добір викладачів створив передумови успішної організації навчально-виховного процесу.
Одним із завдань було продукування інтелектуальної еліти, чому сприяла діяльність учнівських наукових товариств, які були започатковані у 1808-1809 роках. Зокрема, створенням “Товариства удосконалення в авторстві і ораторстві”, існували “Клуб письменників”, “Молодіжне товариство доброчинності Волинської гімназії”, метою молодіжних наукових товариств Кременецького ліцею було прищеплення інтересу до наукових пошуків і реалізації творчих здібностей молоді у різноманітних галузях науки і культури.
Визначальний вплив на організацію навчально-виховного процесу в Кременецькому ліцеї мала матеріальна база. Завдяки постійній і цілеспрямованій діяльності адміністрації закладу були створені: власна бібліотека, фонд якої становив 24379 назв у 34378 томах; ботанічний сад, колекція якого нараховувала 5629 рослин в 9682 екземплярах та 5067 сортів насіння; обладнані кабінети (фізичний, мінералогічний, зоологічний), хімічна лабораторія та астрономічна обсерваторія; картинна галерея - 450 малюнків та гравюр; нумізматична колекція (17929 екземплярів); друкарня, кам’яна механічна кузня, манеж для їзди верхи, аптекарський город та інше.
Організація процесу навчання Кременецького ліцею мала специфічний характер, що був зумовлений освітніми завданнями цього закладу. Адміністрація та викладачі мали на меті наділити своїх учнів науковими знаннями, відповідними рівню розвитку тогочасної європейської науки, виховати молоде покоління у любові до краю та повазі до праці. Виходячи з цих завдань було визначено зміст та організацію навчання. Прагнення поєднати в одному навчальному закладі три ступені освіти (початкову, середню та вищу) визначало зміст навчання і зумовлювало відповідний розподіл на класи. Гімназія мала 4 нижчих і 3 вищих класи. У нижчих класах навчалися один рік, у вищих - два; повний курс - тривав 10 років.
Ліцей був важливим осередком польської освіти та науки на Волині. Попри те, що у 1805-1833 рр. він змінював свою назву і отримував доповнення до свого титулу, заклад завжди був єдиним навчально-господарським комплексом, який у своєму розвитку притримувався традицій, закладених його творцями. А завдяки високоавторитетному складу та блискучій організації навчально-виховного процесу Кременецький ліцей називали Вищим колегіумом і навіть Малою Волинською академією.
Ліцей діяв до 1833 року, після чого припинив своє існування, надавши матеріальну та навчальну базу для нового закладу - Університету св. Володимира (тепер Національний університет ім. Т.Г.Шевченка).

ЛІТЕРАТУРА

Аврамишин А. Ліцей сам свою долю кує, або важкі стежки по освітянській ниві //Діалог. - 1999. - 1 трав. - (З джерел інтелектуальної снаги).
Коляденко С. Кременецький ліцей - визначна пам’ятка в історії освіти ХІХ століття //Тернопіль. - 1996. - №4-5. - С. 33-34.
Коляденко С. Осередок польської культури на Поділлі //Відродження. - 1995. - №7. - С. 9-10.
Коляденко С. Польський вплив на розвиток народної освіти Волині: [Кременецьк. ліцей перша половина ХІХ ст.] //Slavica Tarnopolensia. - Тернопіль, 1997. - С. 171-174.
Кравчук Л., Медвєдєв С. Ліцей: Короткий нарис з історії виникнення і розвитку в біографіях його випускників //Діалог. - 1992. - 10, 14, 24 жовт.; 4, 11 листоп.; 5 груд.
Ліцеї Галичини та Волині //Курляк І. Класична освіта на західноукраїнських землях (ХІХ-ХХ ст.). - Тернопіль, 2000. - С. 82-83; 198.
Лящук Л. Ліцей відновлено //Екологічний сполох. - 1999. - №4 (квіт.).
Поклад Н. Літописець без лукавого мудрування: Микола Іванович про національні мови і культури: [вчений, деякий час викладав в Кременецькому ліцеї] //Рідна школа. - 1997. - №1. - С.6-8.
Правнича освіта //Енциклопедія українознавства /За ред. В.Кубійовича. - Львів, 1996. - Т. 6. - С. 2298.
Редько Ю. Мала академія в Крем’янці: [організована на базі ліцею] //Діалог. - 1995. - 10 черв.
Чуйко С. Кременецький ліцей в контексті ХІХ століття //Тернопілля’96: Регіон. річник. - Тернопіль, 1997. - С. 162-167.
Чуйко С. Ліцеї України (ХІХ-ХХ ст.). - Тернопіль, 1996. - 139 с.
С. 29-47: Кременецький ліцей.
Чуйко С. Освітня діяльність відновленого Кременецького ліцею (1920-1939 рр.) //Освітянин. - 1998. - №5. - С. 20.
Чернихівський Г. Кременеччина від давнини до сучасності. - Кременець: Папірус, 1999. - 320 с., 32 с. іл.
С. 88-90: Про Кременецький ліцей.

***

Кременецький ліцей //УРЕ. - 2-е вид. - К., 1980. - Т. 5. - С. 491.

***

180 років з дня заснування Кременецького ліцею (1819 р.) //Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 1999 рік: Бібліогр. довід. /Уклад Н.К.Іванко, ред. Г.С.Моліцька. - Тернопіль, 1998. - С. 82-83