Микола Ротман

СТОЙКО «ЗМОТУЄ ВУДОЧКИ»

Чому минулого тижня Віктор Ющенко призначив головою Чернігівської ОДА Олексія Хоменка, який упродовж останнього півроку був виконувачем обов’язків на цій же посаді, зрозуміти не важко. Адже за результатами дочасних виборів приріст прихильників «НУ-НС» — порівняно з виборами-2006 склав на Чернігівщині 4,5 відсотка. А це 19 тисяч 648 осіб.
Чому минулого тижня президент звільнив голову Житомирської ОДА Юрія Павленка, теж легко пояснити. За провал виборчої кампанії. Виявляється, «нашоукраїнець» Павленко допустив суттєве зменшення в області симпатиків «НУ-НС» — аж понад 27 тисяч, або 2,5 відсотка.
Правда, Павленкові цим провалом журитися нема коли. Оскільки з крісла губернаторського пересідає у парламентське. А там, ймовірно, й у міністерське. Так що все у молодого і перспективного Юри буде «о’кей». За принципом «і щуку кинули у річку». Схожа ситуація і на Тернопільщині, з Іваном Стойком. Ні-ні, виборчу кампанію він начебто не провалив. Але — тільки начебто, оскільки приростити електорат «НУ-НС» зумів на мізерних 3 тисячі 764 голоси, або — рівно на 1 відсоток порівняно з 2006 роком. Але детально про це — трішечки пізніше.
Оскільки на шпальту проситься керівник президентського секретаріату Віктор Балога. Котрий, як відомо, будучи за походженням закарпатцем, зумів не просто наростити «нунсівський» електорат, а й єдиним з усієї президентської раті домогтися першості пропрезидентської сили на своїй «малій батьківщині». Тобто, саме на Закарпатті «НУ-НС» стала першою — за кількістю набраних голосів. І — більш ніде в Україні!
То як, скажіть, не відзначити Балогу за такий ось ледве не подвиг? Думаю... І не тільки я — президент теж, очевидно, думає, як віддячити своєму головному канцеляристу. А що, як надумає зробити його губернатором Закарпатської області, скориставшись правічним методом батога і медяника? Бо першість в Україні - це добре, але конкретна цифра — це погано. Бо насправді виявляється, що зросла кількість прихильників «НУ-НС» на Закарпатті всього-на-всього на 3 тисячі 985 осіб.
Для порівняння: на Донеччині цей приріст лише трішечки менший, конкретно — 3 тисячі 565 осіб.
Так що похвалитися особливо Балозі нема чим. Тому — хай іде в губернатори, аби встигнути підготувати поле битви до президентських виборів. Ану ж іще яку тисячу-другу виборців на бік Віктора Ющенка зуміє за рік з хвостиком загітувати... Тим паче, що саме Балога під час останньої виборчої кампанії невтомно вішав керманичу локшину на вуха. Мовляв, пропрезидентська «НУ-НС» утре носа всім і повсюдно. Набравши відсотків отак із 30-35.
Передав куті меду Віктор Іванович, ой передав...
І не він один.
Є такі «передавачі» і на нашій, тернопільській, землі.
Пригадуєте, скільки прихильників, за численними прогнозами Івана Стойка і Михайла Полянчича, мала отримати «НУ-НС» у нашій області? Від 80 до 90 відсотків!
Цікаво, самі Полянчич зі Стойком усвідомлювали, що кажуть?
І чи зрозуміти хоч після виборів, прийшовши до тями від «грандіозного» приросту в один-єдиний відсоток, що це — не їхня заслуга, а найперше Юрія Луценка, який під час виборчої кампанії не оминув нагоди раз. удруге і втретє побувати на Тернопільщині? Тепер ось що Стойко, що Полянчич «змотують вудочки»...
Валізи пакують, готуючись відбути до столиці на цілих п’ять років.
Останній, тобто Полянчич, хоч і представляв свого часу Тернопілля в парламенті, мало кому відомий в області.
А от Стойко... Він же начебто цілковито тернопільський, наш Іван Михайлович, І за родовим корінням, і за посадою. Так що претензії до нього у земляків незмірно більші. Тим паче, що ставши невдовзі після помаранчевої революції головою облдержадміністрації, він такі великі надії у серцях земляків посіяв, так багато їм наобіцяв... І люди повірили, люди довго чекали, тим паче, що Стойко став першим губернатором — уродженцем Тернопільської області.
Що саме він обіцяв?
По-перше, здолати безробіття і безгрошів’я та організувати «інвестиційний бум». По-друге, повернути заробітчан із-за кордону — коли оте безробіття і безгрошів’я будуть успішно подолані.
По-третє, відродити напівпорожні та забур’янілі села. А разом з ними — тваринницьку і рослинницьку галузі. Зокрема, буряківництво, довівши валовий збір солодких коренів до 2 мільйонів тонн на рік.
По-четверте, обіцяв Стойко, з коматозного стану будуть виведені комбайновий завод, «Текстерно» та інші «лежачі» підприємства.
А ще врешті-решт буде добудовано обласну дитячу бібліотеку.
— Я не піду з посади до тих пір, поки цей довгобуд не вдасться завершити! — запевнив Іван Михайлович журналістів на прес-конференції, приуроченій 2-літтю його губернаторства.
— Тоді Стойкові доведеться керувати областю вічно, — гірко пожартував тоді хтось з моїх колег.
Ой, які наївні ми, журналісти. Наче маленькі діти, слово честі...
Бібліотечний довгобуд, звісно, нікуди не дівся. І ще довго не дінеться.
Тоді як Іван Михайлович уже реально «рухає мештами» на Київ.
Залишаючи область з височенним рівнем безробіття, яке він долав-долав, але так і не подолав (на селі воно взагалі сягає 80 відсотків) та найнижчою в Україні зарплатою. Тваринницьку галузь Стойко з командою теж добив практично до ручки.
Інвестиційного буму — незважаючи на три міжнародні інвестиційні форуми — в епоху Стойкового губернаторства теж не сталося.
І заробітчани наші, хоч як їх благав Стойко. через місцеві та зарубіжні ЗМІ, на. рідну землю не повернулися. А чого, скажіть, мали вертатися? До «паперових» робочих місць і жалюгідної зарплати? Тож не дивно, що в одній тільки Італії наших земляків за останніх три роки стало втричі більше.
Комбайновий з «Текстерно» теж не ожили. Хоч, правда, і не померли остаточно. Але оте затяжне їх перебування між життям і смертю — ще одне свідчення безпорадності губернатора. Ще одне, але далеко не останнє...
До найостанніших обіцянок-прожектів без п’яти хвилин нардепа Івана Стойка можна віднести відновлення залізничної лінії до Підгайців. Адже колись потяг до цього міста ходив. Коли? Ну, звісно, коли Стойка ще на світі, а не тільки в губернаторському кріслі, не було — у 20-их роках минулого століття. Тепер же, при такому ось керівництві регіону, потяг до Підгайців — така ж нереальна мрія, як нова обласна бібліотека в дії...
Зате потяги до столиці з Тернополя курсують справно, При цьому возили вони і возять нардепів абсолютно безкоштовно.
Так що недалеко той день, коли «потяг у даль загуркоче» і для дорогого Івана Михайловича (а може — броньовик? Адже свого часу він запевняв, що коли треба буде, то і на броньовик пересяде!). За три роки губернаторства якого більш як два бали — за п’ятибальною шкалою — він не заробив. Або ж 5 балів — за 12-бальною...
Чому? А тому що нічого доброго для області Стойко не зробив. А якщо і зробив, то тільки для себе і свого оточення.
Президент України Віктор Ющенко призначив тимчасово виконуючим обов’язки голови Тернопільської ОДА Юрія Чижмара.

ЧИЖМАР ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

Народився 27.10.1974 р. в Ужгороді. Освіта повна вища. У 1996 р. закінчив Ужгородський держуніверситет, правознавство, юрист; у 2003 р. — Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка, міжнародне право, юрист.
Кандидат юридичних наук (2001 р.). Вільно володіє українською та російською мовами. Держслужбовець з 07.1996 року. Депутат Ужгородської міськради IV — V скликання. З ранг держслужбовця з 22.09.2006 року.
ТРУДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
06.1990 — 07.1990 учень слюсаря, слюсар-збірник Ужгородського заводу «Електродвигун»; 08.1991 — 06.1996 студент Ужгородського держуніверситету; 07.1996 — 06.2004 викладач, доцент; 07.2004 — 03.2005 заступник начальника Тернопільського облуправління юстиції — начальник відділу нотаріату; 03.2005 — 08.2005 радник голови ОДА, начальник управління Закарпатської ОДА; 8.2005 — 04.2006 в. о. керівника, керівник апарату Закарпатської ОДА; 04.2006 — 09.2006 служба в Міністерстві України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи; 21.09.2006 — 22.10.2007 — керівник служби глави секретаріату президента України.