Вступити у вузи Німеччини, Франції, Польщі, Швеції чи США українцеві нині цілком реально.
Варто лише досконало знати іноземну мову, а також мати чималі кошти на деякі особисті витрати, стверджують фахівці.
— Українські абітурієнти повинні знати, що тепер за кордоном вимагають знання мови на фаховому рівні. Студент повинен розуміти викладачів на лекціях, — зазначила заступник начальника управління міжнародного співробітництва Тернопільського національного економічного університету (ТНЕУ) Оксана Ляшенко (38 р.)
Пані Ляшенко зазначила кілька напрямків, які відрізняють іноземний навчальний процес від вітчизняного.
— За кордоном не лякають студентів заліками. Проте вони серйозно ставляться до навчання. Майже 20% студентів працюють із професорами і постійно сидять у бібліотеках, — розповідає вона. — Там працюють командами, навчання базується навколо наукових лабораторій.
Вступити у закордонний вуз можна і після 11-го класу. Потрібно пройти тест TOFEL на знання англійської мови або DCX — німецької, перекласти атестат на мову, якою викладають в обраному закладі. Також слід подати копію атестата, перекладеного на іноземну мову.
Копію затверджує нотаріус, який має відповідний дозвіл. Другу печатку ставлять в обласному управлінні юстиції. Копії треба легалізувати у Міністерстві закордонних справ (представництво є у Львові — прим. ред.). Останній етап, як зазначила пані Ляшенко, — отримання дозволу у консульстві країни навчання.
— Навчання за кордоном — безкоштовне, але студенти платять за користування бібліотеками, житло (проживання у гуртожитку коштує 200 євро — прим. ред.), харчування. Наприклад, у Німеччині на все це витрачають близько 770 євро на місяць. Але студентська віза дозволяє офіційно працювати 90 днів на рік. Якщо студент працює у вузі, де навчається, наприклад, лаборантом чи консультантом, обмежень немає, — наголосив директор центру франко-української наукової кооперації Михайло Петрик (49 p.)
Ще один ймовірний варіант — отримати стипендію від уряду або приватної фірми. Для цього подають резюме та власні наукові проекти, пояснили фахівці.
Вісім вищих навчальних закладів, як повідомили у прес-службі Міністерства освіти і науки України, визнали акредитованими на засіданні Державної акредитаційної комісії (ДАК).
Серед акредитованих — Тернопільський національний економічний університет, повідомляє УНІАН. Водночас ДАК розглянула результати перевірок вищих навчальних закладів-порушників процедури ліцензування й акредитації. До того ж припинили освітню діяльність двох вузів, зменшили ліцензовані обсяги трьох закладів, припинили підготовку за окремими спеціальностями в одному з вищих навчальних закладів, а ще одному університету відвели термін на виправлення виявлених порушень.
Лише вісім вищих навчальних закладів підтвердили свою спроможність здійснювати освітню діяльність. За результатами перевірок серед інших зменшили ліцензовані обсяги Тернопільському кооперативному торговельно-економічному коледжу, припинили освітню діяльність Тернопільської філії приватного вищого навчального закладу «Європейський університет» і Приватного вищого навчального закладу «Бучацький інститут менеджменту та аудиту».
Наш кореспондент 19 травня неодноразово намагався зв'язатися із керівниками цих закладів, аби отримати у них коментар щодо перспектив «обділених» вузів, але у закладах відповідали, що керівників немає на роботі.
У технічному відділі обласної бібліотеки з проблеми навчання за кордоном можна знайти перелік усіх потрібних документів (сайт www.library.te.ua). Також за консультаціями можна звертатися у центри міжнародного співробітництва педагогічного, технічного та економічного університетів.