Представлені результати аналізу сайтів провідних українських бібліотек щодо виявлення електронних бібліографічних ресурсів. Відзначається жанрова різноманітність електронної бібліографічної продукції. Підкреслюється її зростаюча роль у бібліографічному інформуванні віддалених користувачів.
Практична бібліографічна діяльність бібліотек на початку XXI століття активно розвивається в глобальному електронному середовищі, адже кількість їхніх віддалених користувачів значно перевищує кількість локальних. Сайти бібліотек — це їхнє дзеркало, відображення пропонованих користувачам фактографічних, бібліографічних, повнотекс-тових інформаційних ресурсів. Загальний аналіз наповнення сайтів українських бібліотек був здійснений Т. Прокошевою, Д. Соловяненком, Л. Філіповою, Н. Вітушко. Окремі питання електронної бібліографічної діяльності розглядаються в працях Г. Агєєвої, Л. Альошина, І. Моргенштерна, В. Степанова, В. Фокєєва, Г. Швецової-Водки, І. Краснова, О. Баркової, І. Антоненко та ін. Однак існує потреба охарактеризувати електронні бібліографічні ресурси, представлені на сайтах українських бібліотек, як джерела бібліографічної інформації.
У цій публікації зроблено спробу проаналізувати сайти 32 українських бібліотек загальнодержавного значення (за гіпертекстовим списком НБУВ) [2]. На момент проведення дослідження — кінець липня 2008 року — п’ять сайтів не функціонували (15,6 %) (Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки імені К. А. Тимірязєва, Миколаївської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені О. Гмирьова, Рівненської державної обласної бібліотеки. Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Н. К. Крупської, Чернігівської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка). Отже, аналізувалися електронні бібліографічні ресурси, представлені на сайтах 27 бібліотек України.
Вважаємо, що основним ресурсом веб-сайту бібліотеки має бути електронний каталог, який відображає її фонд, частину фонду чи сукупність фондів (якщо це зведений каталог) і дає змогу віддаленим користувачам з різним рівнем інформаційної культури цілодобово здійснювати пошук бібліографічної інформації. Від того, наскільки дружнім буде інтерфейс електронного каталога в умовах відсутності бібліографа-консультанта, залежить ефективність пошуку релевантних документів. Необхідно повідомити користувача, які види документів містить електронний бібліографічний ресурс, за який період відображена бібліографічна інформація, який обсяг ресурсу, як часто він оновлюється (в паспорті електронного бібліографічного ресурсу). Також повинна бути довідка з методики пошуку інформації в цьому джерелі.
Більше половини сайтів бібліотек (62,7 %), що функціонують, надають доступ до електронних каталогів, які, на відміну від традиційних карткових, трансформувались у згусток бібліографічної інформації про різні види документів. Зустрічаються такі назви: «Каталог книг та періодики» (Державна науково-технічна бібліотека України), «Електронний каталог книжкових та спеціальних видань» (Національна парламентська бібліотека України), «БД вітчизняних та іноземних книг та авторефератів» (Національна наукова медична бібліотека України). Часто під лінком «Електронний каталог» зібрані різні за призначенням та видовим охопленням документів бібліографічні бази даних (наприклад, електронний каталог Національної бібліотеки України для дітей включає БД «Статті», «Книги», «Аудіовізуальні матеріали»), іноді зміст назви і даних паспорта БД відрізняється. Зокрема, електронний каталог Закарпатської ОУНБ уміщує БД «Аналітичний опис статей» (універсальна, містить періодичні видання та аналітичні матеріали з них), «Книги» (універсальна, містить всі документи, що надходять до бібліотеки з 2005 року), «Краєзнавство», «Краєзнавча база аналітичних статей з періодичних видань, збірників», «Нотні видання» (відображаються всі документи, що надходять до бібліотеки з 2005 року), «Документи на нетрадиційних носіях», «Рідкісна книга» (всі документи, що надходять до бібліотеки з 2004 року), «Євроінтеграція».
Подібна структура електронного каталога також і в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. Я. Франка та Кіровоградській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Д. І. Чижевського. У БД «Книги» цих бібліотек знаходяться бібліографічні описи не тільки неперіодичних, а й періодичних видань та статей з журналів, хоча в паспорті це не вказано. Пошукові ознаки для всіх цих БД однакові: автор, колективний автор, назва, предметна рубрика, міжнародний стандартний номер, рік видання, видавництво, ключові слова чи сукупність цих ознак, мова, вид документа. Для допомоги у формулюванні запиту користувачам пропонуються словники ключових слів, видавництв, авторів, предметних рубрик, назв, колективних авторів. Вибрана зі словника рубрика автоматично переноситься в пошукове поле. Знайдені бібліографічні записи зберігають, відсортовують, відправляють електронною поштою, проглядають і роздруковують у різних формах. За допомогою гіпертексту з бібліографічного запису можна перейти на інші документи з такою самою предметною рубрикою.
Щодо словників, які допомагають користувачам орієнтуватись у масиві інформації електронного каталогу, то їх надають користувачам Львівська національна наукова бібліотека імені В. Стефаника, Національна наукова медична бібліотека України, Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка, Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека, Національна бібліотека України для дітей. В останній установі є цікавий допоміжний ресурс «Форматований зміст» — електронна картотека назв художніх творів, опублікованих у періодичних виданнях, збірниках. Львівська національна наукова бібліотека імені В. Стефаника пропонує користувачам «Статистичний каталог», точками доступу до якого є рубрикатори: «Автори-персони», «Місця видання», «Мови», «Тематика», «Ключові слова», «Рік видання», «Видавці» тощо. Пропонується вибрати потрібну рубрику, яка містить бібліографічні описи документів з шифрами. Такі рубрикатори, на нашу думку, незамінні для користувачів, адже вони відразу бачать, з чого можна вибирати, які ресурси включає електронний каталог. Однак варто звернути увагу на впорядкування рубрикаторів — іноді їхній алфавітний порядок розташування порушується і потрібну рубрику важко знайти.
Центральна державна науково-технічна бібліотека гірничо-металургійного комплексу України пропонує бібліографічний ресурс «Тематичні підбірки літератури» — подається гіпертекстовий список предметних рубрик, які відкриваються і вміщують бібліографічні описи книг та статей, анотації, шифри. По суті, це електронний предметний каталог суміщений з тематичними картотеками.
Згідно з класифікацією комп’ютерних (електронних) бібліографічних ресурсів, запропонованою Г. Швецовою-Водкою [7], електронні каталоги належать до бібліотечно-каталожних електронних бібліографічних посібників, як і каталоги періодичних видань (окремих бібліотек і зведені), посібники, що відображають склад і/або зміст певного фонду (нових надходжень, раритетів, книг на іноземній мові, авторефератів дисертацій тощо). Всі перераховані електронні бібліографічні ресурси представлені на сайтах аналізованих бібліотек.
40,74 % проаналізованих сайтів бібліотек мають електронний каталог періодичних видань, передплачених бібліотекою. З них 29,6 % — надають доступ до зведених каталогів періодичних видань міста (»Зведений каталог періодичних видань, які отримують найбільші бібліотеки м. Сімферополя в другому півріччі 2008 року») або регіону (»Зведений каталог журналів і газет, передплачених бібліотеками [Хмельницької] області на ... рік»). Ці каталоги — переважно тексти в форматі doc, pdf, htm, що включають назви періодичних видань, передплатні індекси, періодичність виходу, сигл бібліотеки-утримувача. Деякі бібліотеки створили такі каталоги, як БД з точками доступу: хронологічний період, за який надходитимуть чи надходили видання (півріччя, рік), їхній вид (газета, журнал), назва чи слова з назви, індекс. Переважна кількість каталогів періодичних видань — поточні, однак, є й ретроспективні: «Журнальний фонд відділу періодики (1926—2003)» (Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека). Бібліографічні описи в каталозі розташовані в алфавітному порядку, увібравши назву, періодичність виходу, місце видання, органі-зацію-видавця, дату початку виходу, наявні в бібліотеці номери, місце зберігання.
33,3 % бібліотек мають електронний аналог бюлетеня нових надходжень. В електронній формі існують такі його варіанти: «Списки нових надходжень вчителям початкових шкіл» (Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського), «Нові надходження до фонду науково-технічних документів» (Державна науково-технічна бібліотека України), «Прочитайте книгу першими» (Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека), «Нові краєзнавчі видання» (Івано-Франківська обласна універсальна бібліотека імені І. Я. Франка), «Виставка нових надходжень» (Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка) та «Нові надходження» (Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека) — анотовані, ілюстровані обкладинками книг, щомісячні списки літератури тощо.
7,4 % проаналізованих сайтів містять такий електронний бібліотечно-каталожний БП, як «Каталог виставки». На сайті Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка розміщено «Ілюстративні каталоги виставок». Кожна тематична виставка включає фото обкладинок книг, їх бібліографічний опис, фактографічну інформацію з теми (»Корифей української культури: До 135-річчя від дня народження В. Г. Кричевського», «Життя заради світла і добра: Розповідь про родину Алчевських» тощо).
До бібліотечно-каталожних електронних бібліографічних ресурсів належать також «Каталог дисертацій і авторефератів дисертацій» (НБУВ); «Зведений каталог діаспоральних видань» (Тернопільська обласна універсальна бібліотека), «Каталог стандартів» (Центральна державна науково-технічна бібліотека гірничо-металургійного комплексу України) та інші.
Велике значення для отримання користувачами актуальної, оперативної інформації має створення аналітичних банків даних (електронного аналогу картотеки статей), специфіка яких полягає в розкритті змісту серіальних видань. Особливостями таких банків даних є те, що вони оперативно відображають аналітичні матеріали, не пов’язані жорстко з фондом і об’єднані за призначенням, змістом чи іншою ознакою. Однак, в останні десятиріччя бібліотеки не мають можливості отримувати централізовано ні комплекти карток на статті з газет та журналів, ні аналогічну електронну бібліографічну інформацію, тому зараз їхні аналітичні банки даних (як і систематичні картотеки статей) відображають переважно наявні фонди. У зв’язку з цим аналітичні банки даних можна розглядати як бібліотечно-каталожні електронні бібліографічні ресурси.
Вісім проаналізованих сайтів (33,3 %) пропонують користувачам доступ до 17 таких ресурсів. Вони різноманітні за назвами і наповненням. 70,5 % аналітичних банків даних — універсальні (»Каталог статей зі збірників наукових праць» НПБУ (передбачає пошук за ключовими словами, автором, назвою статті, персоналією); БД «Статті з російських періодичних видань» Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка; «Електронна систематична картотека статей» (містить описи періодичних видань, їхніх окремих номерів та бібліографічні описи матеріалів з них з усіх галузей знань з 2005 року) та ретроспективна БД «Каталог та аналітичний розпис періодичних видань до 2005 року» (містить бібліографічні описи аналітичних матеріалів з усіх галузей знань з 2000 року) Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки; БД «Аналітичний бібліографічний опис» (бібліографічні описи статей з усіх галузей знань), БД «Краєзнавство» (аналітичні бібліографічні описи з різних аспектів життя Івано-Фран-ківщини), БД «Аналітичний опис статей з періодичних видань іноземними мовами» Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. Я. Франка; БД «Аналітичний опис статей» (універсальна БД, включає описи періодичних видань та статей з них), «Краєзнавча база аналітичних статей з періодичних видань, збірників» Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки; БД «Періодичних видань» (бібліографічні описи періодичних видань та статей з них з 1997 року), БД відділу іноземних мов (описи статей з періодичних видань іноземними мовами та видань, що стосуються іноземних мов) Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Д. І. Чижевського. Ця бібліотека створила і БД регіональної періодики, яка включає описи статей з газет, що видаються в Кіровоградській області.
17,6 % аналітичних баз даних — багатогалузеві (»Картотека журнальних статей залу обслуговування читачів літературою гуманітарного профілю» НБУВ; «Політематична база даних статей з періодичних видань» НПБУ; «Реєстраційно-аналітична база даних вітчизняних та іноземних періодичних видань» Національної наукової медичної бібліотеки України (містить описи статей з медицини, охорони здоров’я, педагогіки, психології, хімії).
Галузеві аналітичні БД становлять 11,7 % (БД «Політика і політики в дзеркалі періодичних видань України») НПБУ; БД «Мистецтво» Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. Я. Франка (бібліографічні описи статей з вітчизняних, російських та регіональних періодичних видань).
Як бачимо, чимало «аналітичних» бібліографічних БД уміщують й описи періодичних видань, і описи їхніх складових частин, об’єднуючи функції електронного каталога періодичних видань і електронної картотеки статей.
Науково-допоміжні електронні бібліографічні ресурси представлені загальнодержавною багатогалузевою реферативною БД НБУВ, що відображає українські наукові публікації (як окремі видання, так і статті) з 1998 року.
Варто відзначити велику кількість персональних і біо-бібліографічних електронних ресурсів. Обласні універсальні наукові бібліотеки створюють такі посібники до знаменних дат своїх видатних земляків чи осіб, які за родом своєї діяльності були пов’язані з краєм. Вони є науково-допоміжними і рекомендаційними. Як приклад науково-допоміжних електронних біобібліографічних ресурсів можна назвати БД «Видатні діячі Луганщини» — біобібліографічний краєзнавчий ресурс з можливим пошуком за прізвищем, ім’ям, по батькові діяча, напрямом діяльності, місцем проживання. Матеріал згрупований за персональними гніздами.
На сайтах також подані тексти тематичних науково-допоміжних БП у форматах doc, pdf, htm (»Донецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Н. К. Крупської: сторінки історії і сучасності (1926—2006)», «Екологія Донеччини (2000—2003)» Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки, «Церква на Херсонщині: історія та сучасність» Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки та ін.).
Рекомендаційні електронні бібліографічні ресурси є на сайтах 81,4 % проаналізованих бібліотек. Це, переважно, тексти покажчиків у форматі doc, pdf: «Чарівні мелодії свят» «Молоді про сімейне право України», «Молоді про кримінальне право України» Державної бібліотеки України для юнацтва, «Сучасні освітні технології», «Загальноосвітня школа України за роки незалежності (1991—2001)» Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського, гіпертекстовий покажчик «Природа і людина» Національної бібліотеки України для дітей. Цікавий жанр електронних рекомендаційних БП представлений на сайті Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Н. К. Крупської — «листок-сигнал». До нього належать, наприклад, БП «Марія Матіос «Солодка Даруся», що включає довідку про життя і діяльність письменниці, інформацію про твір, його бібліографічний опис та документи про нього. Це електронний аналог поширених раніше «Закладок до книги».
В електронному форматі відроджено такий жанр рекомендаційних БП, як «Пам’ятка читачеві». Наприклад, на сайті Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки представлені такі БП: «Художник квітучої природи: (До 145-річчя з дня народження М. А. Беркоса)», «Найвидатніша просвітителька Христина Данилівна Алчевська», «З плеяди творців: (До 100-річчя з дня народження Антона Карловича Вальтера)». Вони приурочені до певної події і складаються з біографічної довідки, бібліографічного опису основних праць діяча і праць про нього, іноді додається вебліографіч-ний список (список адрес веб-сайтів з теми).
40,7 % бібліотечних сайтів пропонують електронний «Календар знаменних і пам’ятних дат». Він може бути галузевим (»Календар знаменних і пам’ятних дат у галузі освіти і педагогічної науки на ... рік» Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського), багатогалузевим (»Літературно-мистецький календар Івано-Франківської області на 2008 р.» Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. Я. Франка). Більшість «Календарів...» мають краєзнавче спрямування (»Календар знаменних і пам’ятних дат Волині» Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки, «Знаменні дати Луганщини» Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки імені О. М. Горького та ін.). Структура «Календарів...» відрізняється: іноді це представлені в форматах doc, pdf, htm тексти, іноді — БД першою точкою доступу до яких є місяць, у межах місяця поданий перелік дат з гіперпосиланнями на осіб або події, до яких додається історична довідка та список літератури (Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека, ін.). Останній спосіб будови «Календаря...» доцільніший — уможливлює швидке віднайдення інформації про конкретну подію, не переглядаючи всього посібника.
На сайті Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського представлені електронні бібліографічні письмові довідки (рекомендаційні списки літератури на вузькотематичні запити). Цей результат довідково-бібліографічного обслуговування локальних користувачів перетворився на джерело інформування віддалених користувачів і став таким само цінним інформаційним ресурсом, як і архів виконаних запитів «Віртуальної довідки».
11,1 % сайтів включають електронні методико-бібліографічні матеріали на допомогу бібліотекарям, педагогам, вихователям. Вони містять бібліографічні списки літератури з теми чи проблеми та методичні поради практикам щодо їхнього застосування у роботі.
Новий жанр електронних рекомендаційних БП — прес-дайджест — пропонують своїм віддаленим користувачам 7,4 % бібліотек. Це тематичні БП, що увібрали бібліографічні описи статей з періодичних видань, під якими подаються фрагменти їхніх текстів (»Державність, вимріяна поколіннями!», «Пенсійне забезпечення» та ін. Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки, «Програма «Турбота», «Програма «Твій дім, твоє подвір’я» Публічної бібліотеки імені Лесі Українки м. Києва).
Велику увагу приділяють бібліотеки розкриттю окремих тем за допомогою аналізу матеріалів з періодичних видань. Особливий інтерес становлять прес-огляди. Велика їх кількість на сайті Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки (наприклад, «Професійне досьє бібліотекаря» — огляд статей з періодичних видань з питань бібліотечної теорії і практики, уміщує бібліографічний опис статті та невелику оглядову довідку). За матеріалами преси створюють також анотовані БП (наприклад, «Культура Тернопільщини (сторінками періодики)», «Сторінками технічних періодичних видань» — щоквартальні посібники Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки, «Бібліотечна тема на сторінках періодичних видань за ... рік» — щоквартальний список літератури Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки, «Бібліотеки Хмельниччини на сторінках преси у ... році» Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки імені М. Островського, щотижневі огляди місцевої періодики Луганської обласної універсальної бібліотеки імені О. М. Горького).
Крім оглядів преси, на сайтах бібліотек подані «Огляди надходжень видань на CD-ROM», тематичні огляди літератури «Жінки в бізнесі», «Бібліотека ділового шедевру» (Луганська обласна універсальна бібліотека імені О. М. Горького).
Поширеним електронним ресурсом на досліджених сайтах є віртуальні виставки, які ми вважаємо одним із жанрів електронної бібліографії. Вони мають переважно просту структуру, складаються з передмови, бібліографічного опису представлених джерел, анотацій до них, фотографій обкладинок.
Більшість електронних БП відображають текстові документи, однак є також посібники, що подають нетекстові документи: БД «Нотні видання», «Документи на нетрадиційних носіях» (Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека), БД відеокасет (Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека імені Д. І. Чижевського).
Об’єктом обліку в електронних БП найчастіше є як окремі видання, так і твори, опубліковані у виданнях, чи те й інше разом. Іноді створюють електронні бібліографічні ресурси, що увібрали описи неопублікованих документів («Неопубліковані документи і малотиражні видання за ... рік» Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки, «Нові надходження неопублікованих документів до Тернопільської ОУНБ за 2007 p.»), депонованих документів («Реферативна база даних депонованих наукових робіт» Державної науково-технічної бібліотеки України).
Представлена на сайтах електронна бібліографічна інформація найчастіше має сигнальний характер (містить тільки бібліографічні описи). Предметизовані, переважно електронні каталоги (наприклад, у БД електронного каталогу Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Д. І. Чижевського за допомогою гіпертексту можна перейти на інші документи з такими ж предметними рубриками); створюють також анотовані й частково анотовані бібліографічні ресурси (приміром, електронний каталог Центральної державної науково-технічної бібліотеки гірничо-металургійного комплексу України), реферативні (реферативна БД Державної науково-педагогічної бібліотеки імені В. О. Сухомлинського (містить реферати статей з педагогічних журналів України), реферативна БД НБУВ, дайджестові та оглядові (про них йшлося раніше).
Перелік краєзнавчо спрямованих електронних бібліографічних ресурсів доповнюють покажчики місцевого друку (»Книга Закарпаття» Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки; «Книги Донеччини—2006», «Переможці та лауреати конкурсу «Книга Донбасу—2007» Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Н. К. Крупської; БД регіональної періодики Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Д. І. Чижевського та ін.).
На сайтах українських бібліотек, проаналізованих у ході дослідження, представлені як поточні (крім уже названих «Нових надходжень...» — «Література про Волинську область» — щоквартальний БП Волинської державної обласної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки; багато поточних електронних БП на сайті Тернопільської обласної універсальної бібліотеки), так і ретроспективні електронні БП, яких більшість. На сайті Державної науково-технічної бібліотеки України ретроспективні БП виділені в окрему рубрику. Серед запропонованих користувачам ресурсів — «Тара та упаковка (1999—2002)», «Інвестиції (1999—2002)», «Біоенергетика (2004—2006)» та ін. Спочатку на сайті пропонується їхній перелік, вибравши за назвою потрібний, отримуємо його зміст. За необхідності відкриваємо весь текст посібника в форматі pdf. Також багато ретроспективних БП на сайті Івано-Франківської обласної універсальної бібліотеки імені І. Я. Франка.
Більшість електронних бібліографічних ресурсів уміщують описи первинних документів. Бібліографічні посібники відображені у гіпертекстових списках електронних ресурсів бібліотек. Наприклад, на сайті Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки імені М. Івасюка в розділі «Науково-видавнича діяльність» подано список БП, які видає бібліотека. Кожен опис доповнює посилання на повний заархівований текст. Розділ «Бібліографічні покажчики» сайту Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки представляє бібліографічні описи всіх електронних БП, створених бібліотекою, Їхні тексти можна переглянути за допомогою функції «Завантажити».
Поширеним явищем в електронному середовищі стало створення бібліотеками так званих вебліографічних списків. Вони включають перелік назв веб-сайтів з їхніми адресами та короткими анотаціями. Велика кількість таких списків виставлена на сайті Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки. Це серія вебліографічних посібників «Віртуальний світ». Сюди входять електронні ресурси: «Віртуальний світ українських газет», «Віртуальний світ українських журналів», «Віртуальний світ українських благодійних організацій», «Віртуальний світ бібліотек» тощо. Адреси сайтів згруповані в розділи, до кожної з них додана анотація та гіперпосилання, яке дає змогу зразу ж перейти на обраний ресурс.
Глобальна мережа значно розширює можливості бібліотек з бібліографічного інформування населення. Якщо друкованими БП бібліотеки могли забезпечити невелике коло своїх читачів через малі тиражі, то завдяки глобальній мережі кожен бажаючий може отримати необхідну бібліографічну інформацію з будь-якого куточка світу, лише відвідавши сайти бібліотек. На сайтах українських бібліотек представлені різноманітні електронні ресурси, зокрема бібліографічні. В електронному бібліографічному середовищі існують як звичні для традиційної бібліографії жанри (бібліографічні покажчики та списки, огляди літератури, каталоги, картотеки тощо), так і нові — віртуальні виставки, прес-дайджести, прес-огляди, бібліографічні БД.
Список використаної літератури
1. Агеева Г. М. Электронная библиография в преподавании курса «Электронные ресурсы информации» [Электронный ресурс] / Агеева Г. М. — Режим доступа : http://www.nbuv. gov.ua/Articles/KultNar/94/pdfi1aip94_66-69.pdf. — Загл. с экрана.
2. Бібліотеки України [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua. — Назва з екрану.
3. Краснов И. В. Проблемы развития электронных библиографических ресурсов в Научной библиотеке Марийского государственного университета [Электронный ресурс] / И. В. Краснов. — Режим доступа : http://www.gpntb.ru/win/ inter-vents/crimea2003/trud/tom3/posl/Doc29.html. — Загл. с экрана.
4. Левин Г. Л. Теоретико-методологические основы и содержание «Положения о библиографической продукции Российской государственной библиотеки» [Электронный ресурс] / Левин Г. Л. — Режим доступа : http://rumchten.rsl. ru/2005/ru/uploaoVdoc/l 105520528.doc. — Загл. с экрана.
5. Прокошева Т. М. Політика Міністерства культури і мистецтв України у питаннях створення електронних ресурсів бібліотек [Електронний ресурс] / Прокошева Т. М. — Режим доступу : http://librarv.kr.ua/conference/prokosheva.html. — Назва з екрану.
6. Степанов В. Интернет в профессиональной информационной деятельности [Электронный ресурс] / Степанов В. — Режим доступа : http://textbook.vadimstepanov.ru/chapter3/ glava3-2.html. — Загл. с экрана.
7. Швецова-Водка Г. Комп'ютерні бібліографічні ресурси: питання класифікації / Г. Швецова-Водка // Бібл. вісн. — 2001.— №5. — С. 13—19.