Краєзнавство вже давно набуло великої популярності, оскільки дозволяє людям більш глибоко пізнати свою Батьківщину, її історичний спадок, здобутки народу, відкривати на своїй землі скарбниці та чудеса світового, рівня.
Розвиток краєзнавства, безумовно, впливає на процеси державотворення та національного відродження, викликає у людей почуття причетності до подій минулого і сьогодення.
Зважаючи на це, в Україні прийнято ряд нормативно-правових актів, покликаних підтримати краєзнавчу діяльність. Залучення до цього процесу органів виконавчої влади, наукових і освітніх закладів, широких кіл громадськості визначено Програмою розвитку краєзнавства на період до 2010 року (Постанова Кабінету Міністрів України від 10.06.2002 р. №.789). Заплановані нею різноманітні краєзнавчі заходи реалізуються за активної участі бібліотек, в яких акумульовані відповідні ресурси і здійснюється інформаційне забезпечення дослідницької, видавничої та просвітницької діяльності з питань краєзнавства. Виконуючи свою соціально-культурну функцію, бібліотеки мають найкращу можливість популяризувати краєзнавчу інформацію, реалізувати державні й власні ініціативи у цій сфері, заохочують людей до вивчення свого краю. Тому краєзнавчу діяльність бібліотек визначено одним із провідних напрямів бібліотечної роботи і регламентовано «Положенням про краєзнавчу роботу бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв України» (Наказ МКіМ України № 314 від 11.06.96 p.).
Упровадження інформаційних технологій дозволило представити краєзнавчу роботу на бібліотечних сайтах, зробивши її доступною для широкого загалу. Для оцінювання відбиття краєзнавчої діяльності та відповідних ресурсів публічних бібліотек в Інтернеті було переглянуто сайти обласних універсальних наукових бібліотек України, що були доступні на чао, вивчення, та деяких районних ЦБ. Аналіз контенту сайтів дозволив визначити структуру та організацію краєзнавчих розділів, їхнє ресурсне наповнення; ознайомитись із кращими зразками створення бібліотеками віртуального образу свого краю. Це цікаві краєзнавчі видання книгозбірень, інформація щодо масових бібліотечних та місцевих заходів краєзнавчого спрямування, історичні факти тощо.
Заслуговує на увагу та вивчення співпраця культурних закладів Волині, результатом яких є краєзнавчий проект «Історична Волинь», що реалізується за участю обласних бібліотек, архівів та музеїв Волинської, Житомирської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької областей. У рамках проекту створено сайт «Історична Волинь», котрий пропонує користувачам читальний зал електронних ресурсів, присвячених краю, серед яких — електронні версії статей із періодичних видань та наукових збірників, історичні нариси, перелік авторефератів дисертацій про історію Волині на базі фонду Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, бібліографічні покажчики літератури. Матеріали згруповано в окремі розділи за тематикою: книгодрукування, архітектура, етнографія, освіта, релігія, культура і мистецтво, літературне та суспільно-політичне життя, народне господарство краю тощо. Фотогалерея сайту презентує пам’ятки Волині, мапи, сторінки, присвячені волинській іконі, етнографії та видатним діячам краю.
Краєзнавчі ресурси сайтів часто поєднуються в один блок з інформацією місцевого характеру. Наприклад, блок «РЕГІОН» головної сторінки Кіровоградської ОУНБ ім. Д. І. Чижевського об’єднує підрозділи: «Місто Кіровоград», «Кіровоградська область», «Документи місцевої влади», «Краєзнавство Кіровоградщини», «Енциклопедія персоналій Кіровоградщини», «Календар дат і подій Кіровоградщини», «Хроніка культурного життя Кіровоградщини». В даному випадку всі підрозділи винесено на головну сторінку. Проте на деяких сайтах аналогічні сторінки можна відшукати тільки за допомогою мап сайту або через розділи з офіційно-діловою назвою «Інформаційний регіональний портал», «Інформаційний портрет регіону»; при цьому відсутні посилання до краєзнавчих ресурсів сайту з головної сторінки. Стосовно документів місцевої влади, то вони є краєзнавчими для майбутнього, а для сьогодення мають офіційне та довідкове значення. Подібне призначення мають сторінки «Довідково-транспортна інформація», «Вищі навчальні заклади регіону» і т. ін.
Хорошим прикладом організації краєзнавчого розділу сайту можна вважати розділ «Дніпропетровщина» сайту Дніпропетровської ОУНБ. Його підрозділи акумулюють і всебічно розкривають різноманітні ресурси, зокрема змістовні матеріали щодо історії, етнографії, природи, міст і сіл, видатних особистостей краю; літератури про область, електронні версії статей із центральних періодичних видань і т. ін. Окремий підрозділ представляє видатних краєзнавців Дніпропетровщини від XIX ст. до сьогодні, в ньому наводиться перелік організацій, установ, що займаються краєзнавством. Також забезпечується вихід на сайт Дніпропетровського історичного музею ім. Д. І. Яворницького та можливість здійснення віртуальної подорожі його залами. Сторінка надає простий доступ до краєзнавчих видань бібліотеки та оглядових довідок «Хроніка культурного життя області», у той час як на багатьох бібліотечних сайтах ці матеріали необхідно шукати через їхні мапи. Посилання до офіційного сайту облдержадміністрації та «Інформаційного регіонального порталу Дніпропетровщини» дає можливість розширити пошук і доповнити його детальною інформацією, відкривши змістовну сторінку «Паспорт регіону».
У більшості випадків на сайтах ОУНБ першочергово подається історія власної бібліотеки, проте, зазвичай ці сторінки не пов’язані з контекстом історичної інформації про край. Наприклад, не повідомляється, які місцеві культурні заклади з’явилися раніше, чи існували в певні історичні періоди краєзнавчі товариства в даній місцевості та ін.
Для розкриття свого краєзнавчого фонду бібліотеки створюють бази даних. Вони мають посилання-допомогу «Як формулювати запит», паспорт бази даних (мовне, хронологічне, географічне, тематичне охоплення, частота оновлення, види документів та їхній обсяг).
Наприклад, відділ краєзнавства Кіровоградської ОУНБ ім. Д. І. Чижевського з 1999 року веде бібліографічну БД «Краєзнавство», яка налічує понад 35 тис. документів, виданих українською та російською мовами, і відображає фонди основного книгосховища, всіх структурних підрозділів бібліотеки. База даних доступна через розділ сайту «Електронний каталог». Пошук — за автором, колективним автором, назвою, предметною рубрикою, ключовим словом.
Сайт Закарпатської ОУНБ пропонує до послуг користувачів бібліографічні БД «Краєзнавство» та «Краєзнавча база аналітичних статей з періодичних видань, збірників».
Варта високої оцінки копітка робота бібліотекарів щодо створення таких довідково-бібліографічних видань, як «Календарі знаменних і пам’ятних дат». Більшість представлених на сайтах «Календарів...» є хронологічними списками, що висвітлюють окремі події та видатні імена, пов’язані з історією краю.
Тернопільська ОУНБ підійшла до цієї роботи найбільш відповідально, укладаючи «Календарі...» згідно з «Положенням про підготовку та видання бібліографічного списку «Календаря знаменних і пам’ятних’ дат Тернопільщини на .... рік»». В оптимальному варіанті «Календар...» повинен включати: передмову упорядника; перелік пам’ятних дат на рік; перелік дат, які не ввійшли до основного списку; матеріали, що характеризують кожну з дат, визначених основними; текстову (фактичну) довідку; список літератури; допоміжні покажчики (іменний, географічний). І слід зазначити, що з-поміж переглянутих видань інших сайтів, електронні версії тернопільських «Календарів...», які видаються з 2001 року, вирізняються систематичністю, прекрасною структурою та наповненням. Кожній знаменній даті присвячується окрема сторінка сайту.
Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва готує «Календарі знаменних і пам’ятних дат Вінниччини» з 1962 року. Так, наприклад, «Календар...» 2007 року «Земле моя, запашна, барвінкова» відзначається професійним та творчим підходом. Він підготовлений за участю співробітників місцевих краєзнавчих музеїв, театрів, архівів, викладачів місцевих ВНЗ, журналістів. Структурно видання містить два розділи: «Видатні постаті Вінницького краю, вшанування яких в області проводиться щорічно» та перелік основних ювілейних знаменних і пам’ятних дат 2007 року. Найбільшою його краєзнавчою цінністю є 27 змістовних довідок, присвячених подіям та осо-*1 бистостям, які включають історичні нариси різноманітної тематики: «Національний музей-садиба М. І. Пирогова (до 60-річчя заснування)», «Вінницька область (до 75-річчя від дня утворення)», «Тульчинський краєзнавчий музей (до 80-річчя заснування)» та ін. Додані списки літератури пропонують переважно місцеві видання і відображають глибоке ретроспективне опрацювання творів друку, починаючи з XIX сторіччя.
Бібліографічні видання, що представлені на сайтах, можуть бути цікаві для спеціалістів як якісна професійна робота, використовуватись у пошукових розвідках. Утім користувачі здебільшого віддають перевагу статтям, книгам, історичним довідкам і т. ін. у повнотекстовому варіанті. Коли на сайті розміщені лише бібліографічні покажчики, вважайте, що краєзнавчу роботу не представлено належним чином:
Розділи головних сторінок із гучною назвою «Електронні бібліотеки» демонструють нам початковий досвід бібліотек у створенні повнотекстових електронних ресурсів. Винятком є проект Кіровоградської ОУНБ ім. Д. І. Чижевського «Електронна бібліотека», що представляє безумовно цікаві рідкісні книги, творчість видатних земляків та присвячені їм біографічні нариси, створені працівниками бібліотеки.
Що стосується розділів «Електронних бібліотек» решти сайтів, вони ще не скоро зростуть до поняття «бібліотека», адже навряд чи можна назвати бібліотекою декілька книжок. Тим часом їх прекрасно б доповнили оцифровані версії видань, що висвітлюють святкування ювілеїв даного міста чи села в різні періоди. Ці видання, розраховані не стільки на спеціалістів-істориків, скільки на широку публіку, зазвичай містять аналіз певного історичного періоду розвитку міста, історичні фотоматеріали, інформацію про жителів.
Майже на всіх бібліотечних сайтах можна відшукати (щоправда, не завжди з кожної головної сторінки) хроніки культурного життя регіонів — ці своєрідні літописи сьогодення, які відрізняються за наповненням та обсягами. Здебільшого це щомісячні або щотижневі оглядові довідки за матеріалами преси та неопублікованими документами, які висвітлюють місцеві події та масові заходи. Зазвичай ці видання структуровані в окремі розділи за тематикою та відображають театрально-концертне життя, просвітництво, художню самодіяльність, новини музейного, бібліотечного життя і т. ін.
Тим відвідувачам сайтів, які не бажають читати тексти з історії чи географії, пропонуються фотоматеріали, їх цікаво переглядати і часто вони несуть не менше інформації, ніж текстова частина, а інколи й спонукають до ознайомлення з текстовими документами.
У віртуальних виставках, музеях та фотогалереях, представлених на сайтах деяких бібліотек, зокрема Луганської ОУНБ ім. О.М. Горького, Миколаївської ОУНБ ім. О. Гмирьова, Дніпропетровської ОУНБ, започатковано унікальні краєзнавчі сторінки, присвячені видатним подіям, персонам, історії чи сьогоденню краю.
Фотогалерея Інформаційного порталу Луганщини дає можливість переглянути сучасні фото підприємств і різних установ, закладів культури та мистецтва, пам’ятників, парків і заповідників, деяких видів продукції підприємств області, робіт місцевих художників, молодих майстрів та ін. Сторінка цього ж порталу розкриває літературну спадщину видатного українського письменника і вченого кінця XIX — початку XX століття Б. Грінченка, дозволяє «відвідати» місцевий музей автора, переглянувши віртуальну презентацію експозицій.
У виставці «Подорож вулицями втраченого міста» (сайт Кіровоградської ОУНБ ім. Д.І. Чижевського) зібрано унікальні фотографії міста Новогеоргі-ївська, зроблені до створення Кременчуцької ГЕС і затоплення цієї території. Оригінали світлин є власністю Світловодського краєзнавчого музею.
Віртуальні книжкові виставки містять фотографії стендів книжкових експозицій, організованих у приміщеннях бібліотек, або електронні презентації книжок, спеціально підібраних та підготовлених для виставок на сайті.
Професійна винахідливість бібліотекарів дозволяє започаткувати оригінальні підходи до подання краєзнавчої інформації. Зокрема, віртуальна виставка «Миколаївщина на поштових конвертах» представляє художні конверти (починаючи з 1973 року) з фонду відділу краєзнавчої літератури Миколаївської ОУНБ ім. О. Гмирьова, які розповідають про визначні місця та події краю.
Переглядаючи сайти районних та невеликих місцевих бібліотек, можна зустріти оригінальні форми краєзнавчої роботи, яких немає на сайтах ОУНБ. Наприклад, серед послуг Краматорської міської публічної бібліотеки ім. М. Горького — віртуальна краєзнавча довідка «Ваш вопрос к краеведу...». Всі, хто цікавиться історією міста, протягом 3-5 днів можуть отримати відповідь на своє запитання в режимі віддаленого доступу.
Слід відзначити й помітну активізацію партнерських зв’язків бібліотек з іншими закладами культури та пошуку приватних джерел краєзнавчої інформації. У рамках такої співпраці та партнерства започатковано ряд краєзнавчих проектів. Зокрема, фахівцями ХДНБ ім. В.Г. Короленка за участю місцевих краєзнавців і представників творчих професій реалізовано краєзнавчий проект «Микола Васильович Гоголь і Харківщина» до 200-річчя від дня народження письменника. Створено електронний краєзнавчий ресурс, що акумулює фактографічну та бібліографічну інформацію, вибірково оцифровані друковані видання, ілюстративний матеріал.
Завдяки копіткій роботі бібліотекарів відкриваються малодосліджені сторінки української історії. Так, змістовна тематична добірка «Голодомор: невиплакані сльози України», представлена на сайті Дніпропетровської ОУНБ, поєднала офіційні документи, спогади людей, публікації місцевої преси, присвячені жалобним меморіальним заходам, уривки з художніх творів.
Виставка фотоматеріалів «Автограф війни» Кіровоградської ОУНБ ім. Д. І. Чижевського включає матеріали з особистих архівів жителів міста, обласних краєзнавчого музею та архіву і є хорошим прикладом співпраці бібліотеки у створенні краєзнавчих ресурсів.
Місцеві карти, від найдавніших до сучасних, які можна переглянути на деяких сайтах ОУНБ, прекрасно доповнюють історичні довідки та відтворюють візуальний образ краю. Підрозділ сайту Дніпропетровської ОУНБ «Карти Дніпропетровської області» містить різнобічні краєзнавчі інтерпретації території області і надає доступ до карт за такими напрямами: адміністративно-територіальний устрій, фізична карта, основні форми земної поверхні, клімат, ґрунти, рослинний світ, тваринний світ, охорона природи, історико-етнографічна карта, промисловість, сільське господарство, пам’ятки історії та культури тощо.
Цілком зрозумілою є тенденція віддавати перевагу досягненням та успіхам регіону — представляти на сайтах найкращі споруди, сучасні виробничі та культурні досягнення, туристичну інформацію. Між тим, замовчувані раніше трагічні або маловідомі сторінки історії виявляються недостатньо розкритими, хоча могли б бути надзвичайно цікавими і пересічним громадянам, і науковцям-дослідникам. Наприклад, скільки невідкритих сторінок та дискусійних питань можна висвітлити в рубриці «Події краю в контексті військової історії України за останні 300 (інший період) років» і т. ін.
Дуже корисними були б такі відомості при підготовці до святкування певних роковин або подій, особливо на сайтах бібліотек регіонів, де безпосередньо відбувались історичні події. їх варто було б розміщати відразу після появи відповідного Указу Президента, адміністративного рішення місцевої влади з короткою історичною довідкою про події, зі списком літератури, доповненим дайджестом матеріалів преси, переліком місцевих та бібліотечних заходів у рамках відзначення.
У краєзнавчих та історичних розділах бібліотечних сайтів варто більше приділяти увагу питанням, присвяченим археології, реконструкції церков та історичних будівель у різні часи, висвітлювати історію краю в образотворчому мистецтві, літературі. Становитимуть інтерес й історичні довідки чи огляди на теми: «Історія створення транспортної мережі міста», «Місцеве самоврядування в різні історичні періоди», «Історія поліцейського (пожежного, військового) відділку міста)», «Освітні заклади міста в різні історичні періоди».
Можна оцифровувати та представляти на сайті розділи ретроспективних чи рідкісних видань за тематикою: «Виникнення нашого міста (чи села)», «Дореволюційні часи» «Довоєнні часи». А інформація про переписи населення певної території в різні періоди висвітлить демографічні аспекти історії краю.
Надзвичайно цікавим напрямом краєзнавства, який на даний час потребує розвитку, є створення окремих сторінок, присвячених обрядам, традиціям та самобутності народів, що живуть у різних регіонах України.
Разом з тим, слід зазначити, що такі сторінки поки що ведуться лише зусиллями бібліотекарів, тоді як доцільним було б залучати до цієї роботи користувачів бібліотеки та відвідувачів сайту.
Особисті спогади та сімейні історії зберігають багато інформації, яку не відшукаєш в архівах та музеях. Одяг, зовнішній фон, зафіксована мить людського життя розкажуть про цілі покоління — як ці люди жили, думали, що для них було важливим.
Щоб раціонально та коректно, використовувати приватну інформацію, варто звернутися до зарубіжної практики краєзнавчої діяльності. На бібліотечних сайтах США та Великобританії досить популярними є сторінки «Сімейних історій», які створюються за особистою участю жителів міста чи краю. Це калейдоскопи коротеньких історій — повідомлень щодо життя родин від діда-прадіда (упорядковані за абеткою прізвищ ): чи завжди ця сім’я жила у даному місті, хто з родичів і коли першим прибув сюди, їхнє подальше життя, громадянство та віросповідання, професії, діти, внуки, міграція, родинні фотографії. Деякі сайти висвітлюють питання виконання військового обов’язку: хто з родичів у яких збройних силах служив і чи воював. На базі сімейних історій ведуться реєстри адрес електронної пошти жителів міста.
Створюючи аналогічні українські сторінки, можна було б включити дуже цікаву інформацію про статус родин, землеволодіння, успадкування в різні часи за особистими розповідями жителів. До того ж, на сайтах невеличких місцевих бібліотек сімейні історії можуть виявитися найбільш привабливою інформацією як в історичному плані, так і для осіб, котрі цікавляться та створюють своє генеалогічне дерево.
Краєзнавство — хороша тема для дитячої сторінки, яка доречна на сайтах будь-яких бібліотек, оскільки діти, особливо підлітки, досить активно використовують Інтернет і можуть зайти на сайт публічної бібліотеки. Окрім кросвордів та вікторин з історії та географії, сторінка для дітей може бути присвячена генеалогії і містити методику створення родинного дерева. Можна запропонувати дітям відшукати відповідь на запитання «Що значить моє ім’я?» з посиланнями на відповідні сайти Інтернету або на власний розділ з переліком найбільш поширених імен сучасних українців. А відповіді на запитання «Що про свій рід я можу дізнатися від дідуся та бабусі, тата й мами?» та «Про що розповідають старі фотографії?» можуть стати приводом для започаткування на сайті віртуального конкурсу дитячих письмових робіт.
Важливим є розміщення на сайтах професійних рекомендацій щодо подальшого розвитку краєзнавчої роботи та вдосконалення віртуального бібліотечного простору. Ці матеріали зазвичай розміщують у методичних розділах. Одну з таких робіт включає розділ «Краєзнавча робота бібліотек» на сайті Херсонської ОУНБ ім. О. Гончара. Це методичні поради спеціалісту щодо різноманітних аспектів та напрямів краєзнавчої роботи.
Можливо, з часом спільними зусиллями бібліотек буде створено краєзнавчу директорію, що забезпечить лінки до відповідних сторінок бібліотек України всіх рівнів, краєзнавчих об’єднань та товариств, сайтів періодичних видань, історичної тематики, музеїв та архівів, історичних спілок.