Журнал «Тернопіль» уже виходив на початку 90-х років минулого століття. Не маючи достатніх коштів, він протримався лише кілька років на ентузіазмі групи патріотично налаштованих літераторів, які вірили в бурхливий розвій української національної культури. Але сталася вимушена пауза в житті часопису... І все-таки тридцять три випуски журналу вдалося подарувати тернополянам!
Ось вони — ці тридцять три перші ластівки незалежного тернопільського книгодрукування. їх виставили на огляд кілька днів тому в читальному залі державного архіву Тернопільської області, де зібрався цвіт місцевої творчої інтелігенції на репрезентацію першого числа відродженого чи, точніше, — вдруге народженого літературно-мистецького та громадсько-політичного часопису «Тернопіль». Його постійно бракувало як стрижня культурного і творчого життя краю, і ось він є — змужнілий, об'ємніший і красивіший, свій, місцевий журнал, якого давно чекали.
Залу по вінця заповнили тернопільські письменники, художники, журналісти, науковці і просто читачі, спраглі нового слова, якими щедро діляться таланти. Присутнім дарують примірники барвистого, солідно виданого журналу, який в усіх відношеннях нічим не поступається маститим всеукраїнським часописам, що випускають у Києві. Церемонію репрезентації оновленого журналу «Тернопіль» розпочинає вступним словом член редакційної ради часопису, директор облдержархіву Богдан Хаварівський.
— Після довгої перерви, — каже Богдан Васильович, — знову тримаємо в руках книжку, видану зі справжнім художнім смаком. У цього журналу славне минуле. Стотисячними тиражами він мандрував на початку дев'яностих на східну Україну, щоби підтримати там український національний дух. Під крилом часопису тоді згуртувалася ціла плеяда талановитих патріотів, які прагнули прислужитися новій Україні. Нема вже серед нас Петра Медведика, Ігоря Герети, Бориса Демківа, але вони чесно зробили свою справу, і ми не забудемо їх. Ни- ні ще більше роботи на ниві культури, ідеології, і я тішуся, що знову маємо свій журнал, який втілюватиме інтелект нації. Дай, Боже, йому щасливої дороги!
Про нове обличчя відродженого часопису дотепно й витончено розповів його головний редактор Богдан Мельничук — найбільш плодовитий нині на Тернопіллі письменник, видавець і меценат літературної справи. Він гаряче подякував спонсорам, які профінансували вихід першого числа журналу і обіцяють далі допомагати йому, поділився планами на найближче майбутнє і закликав присутніх на цьому святі й решту майстрів пера, пензля та інших творчих напрямків до тісної співпраці. Запевнив, що пріоритети редакція надаватиме місцевим авторам — різноплановим і різностильовим, не лише професійним письменникам, а й здібним молодим літераторам, публіцистам, літературознавцям. Разом із тим кожен номер журналу висвітлюватиме творчий доробок одного з тернопільських художників.
Богдан Мельничук висловив сподівання на широку підтримку часопису з боку громадськості Тернополя й області, на допомогу свідомих спонсорів, без яких неможливо нині видавати елітарний часопис. Талановите дитя народилося, і воно буде швидко й красиво рости, якщо подбають про це не лише творча, а й бізнесова еліта, обласна та міська влади. Перше число часопису вийшло тиражем 500 примірників, майже чотириста з яких безплатно передадуть бібліотекам, а згодом хотілося б нарощувати тираж, випускати журнал ще кращим, цікавішим, яскравішим.
Думками про перше число виродженого часопису «Тернопіль» і про те, яким мріють бачити його надалі, поділилися письменники Богдан Бастюк, Петро Сорока, Іван Демчишин, художники Ярослав Омелян та Богдан Ткачик, директор обласної універсальної наукової бібліотеки Василь Вітенко, представники облдержадміністрації та обласної ради Юрій Заруцький, Петро Гудима, Юрій Ковальков та інші. Промовці висловили побажання не лише друкувати нові прозові та поетичні твори місцевих авторів, а й репродукції найкращих робіт художників, цікаві наукові розвідки, вміщувати актуальні публіцистичні статті, широко висвітлювати духовну тематику.
Як сказав Петро Сорока, сьогодні справжня столиця літератури й мистецтва переміщується в регіони, у провінцію, де краще зберігається високий рівень духовності, і це треба гідно відобразити в нашому тернопільському часописі, що має стати масовим виданням, корисним як для творчих людей, так і широкого кола читачів — педагогів, студентів, учнів, підприємців, науковців. Промовці були одностайні в тому, що регулярний вихід журналу (не раз у квартал, а, за сприяння влади, можливо, й частіше) має стати літературним проривом до масового читача, посередником між літераторами, митцями і народом.
І насамкінець коротко про те, як усе-таки виглядає перший номер часопису. Безперечно, як заявили учасники репрезентації, він кращий, досконаліший від попереднього. Передусім — набагато краща поліграфія. Яскравішим, барвистішим зробили його роботи тернопільських художників Євгена Удіна, Богдана Ткачика та Петра Шпорчука. Різноманітно представлена сучасна поезія — від Романа Лубківського до Олега Германа і Данила Теличина, є також доробок деяких молодих поетів. Знаний львівський письменник Левко Різник подав на суд читачів дуже цікавий новий роман-діалог «Поет і Владика» про складні життєві шляхи двох видатних українців — Івана Франка та Андрея Шептицького. Ці дві унікальні особистості відіграли величезну роль у національному відродженні галичан.
Приємною несподіванкою для читачів є публікація нового роману тернопільської письменниці Лесі Романчук «Гравітація» — твору особливого жанру, що авторка визначила як коктейль-казку про людей складних життєвих колізій, котрі перетинають часові пояси, кордони, межі століть і переносять героїв із давніх сюжетів у сучасні реалії, де сили зла загрожують існуванню цивілізації. Такого роману наша література ще не знала.
Крім добірок новел, нарисів, літературознавчих статей, цей випуск журналу вмістив оригінальну публіцистичну й наукову розвідку на підставі матеріалів архівних фондів. Під рубрикою «Скарби архіву» надруковано розвідку наукового працівника облдержархіву Терези Малиміної-Базиляк «Історія й особистість», де вперше подано унікальні факти з життя відомих тернополян, які передали до обласного архіву особисті фонди документів і матеріалів, що розкривають незнайомі й дуже цікаві сторінки культурно-мистецького та наукового життя нашого краю в минулому.
Перший номер вщродженого часопису «Тернопіль» вийшов зусібіч вдалим і сподобався навіть найвибагливішим читачам. Якщо обласна і міська влада підтримає журнал матеріально, він, без сумніву, може стати найпопулярнішим виданням на Тернопіллі та помітним явищем у громадському й культурному житті.