Своєю творчістю Соломія Крушельницька вписала яскраву сторінку в історію світового вокального мистецтва. Понад шістдесят оперних партій входило до її репертуару, приблизно така ж кількість камерних творів і близько сотні народних пісень. У свій час геніальна співачка була окрасою найбільших оперних театрів світу. Мистецтво її відзначалося щасливим поєднанням феноменального співу з блискучою драматичною грою. До того ж на користь співачки були принадна зовнішність і тонкий артистичний смак. їй доводилося бути у творчих взаєминах із відомими світовими артистами, критиками та музичними діячами: диригентом Артуро Тосканіні, композиторами Джакомо Пуччіні, Ріхардом Штраусом, Жюлем Масне, співаками Федором Шяляпіним, Маттіа Баттістіні, Енріко Карузо, Олександром Мишугою, Яном Решке та багатьма іншими.
З нагоди 135-річчя від дня народження та 55-річчя із часу смерті славетної уродженки нашого краю, видатної оперної співачки кінця XIX – першої половини XX століття С Крушельницької Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека репрезентувала бібліографічний покажчик «Соломія Крушельницька» (Соломія Крушельницька: Бібліогр. покажчик / Уклад. А. Ленчишин. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. – 110 с: іл.). Видання укладено на основі краєзнавчих документів відомих українських та зарубіжних учених-музикознавців, театрознавців, краєзнавців і нараховує 708 позицій, які подають відомості про репертуар співачки, її життєвий і творчий шлях, родинні зв'язки, епістолярну спадщину та неперевершену любов до української пісні.
Зібрані до покажчика матеріали систематизовані в десяти розділах, а саме:
I. Репертуар співачки.
II. Література про життя та діяльність.
III. Тріумфальні виступи на кращих оперних сценах світу та концертні турне співачки.
IV. Краю родимий...
V. Спогади про С. Крушельницьку.
VI. Ушанування пам'яті співачки.
VII. Епістолярна спадщина.
VIII. Відомості з енциклопедій, словників, довідників.
IX. Бібліографічні видання про співачку.
X. Соломія Крушельницька: Вебліографічний список.
У межах цих розділів виділені підрозділи й окремі ділення, матеріали в яких упорядковано за алфавітом авторів та назв статей. Покажчик частково анотований. Анотації подаються в тих випадках, коли заголовок не розкриває змісту видання. Прикметною ознакою покажчика є аналітичне розкриття джерел: збірників, наукових розвідок, періодичних видань, книг, що містять життєпис співачки, рецензії, відгуки на її виступи, спогади родичів, друзів, колег і дають змогу глибше пізнати особу цієї непересічної жінки.
У виданні зібрані описи окремих джерел українською, російською, польською та англійською мовами.
Полегшить користування бібліографією іменний покажчик і список переглянутих періодичних видань.
Бібліографічний опис і скорочення здійснено відповідно до стандартів України в бібліотечній справі.
Покажчик не є вичерпний. Більшість матеріалів, які увійшли до нього, опрацьовані de visu. Посібник охоплює також окремі видання з фондів Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського (із сиг-лою НБУВ), Львівського національного університету ім. І. Франка.
Вступна стаття «Співачка світової слави» подається за авторством покійного нині відомого мистецтвознавця, фольклориста, краєзнавця П. Медведика, яка вперше побачила світ у підготовленому ним же збірнику «Віночок Соломії Крушельницької» [5].
Для зручності користувачів створена електронна версія покажчика, яка розміщена на Web-сайті Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки за адресою www.librarv.te.ua у розділі «Електронна бібліотека».
Після бібліографічної характеристики видання оглянемо його зміст.
Отже, джерела першого розділу покажчика знайомлять із репертуаром співачки та фонографічною спадщиною, раритетними запи сами співу С. Крушельницької впродовж її мистецької діяльності що є нині пам'ятками світової культури та музичної україніки. Серед описаних джерел – збірники «Віночок Соломії Крушельницької» [5], «З репертуару Соломії Крушельницької» [12], «Соломія Крущельницька: Спогади. Матеріали. Листування» [27], «Народні пісні з села Соломії Крушельницької» [19] та інша бібліографія, яка інформує про оперний репертуар Крушельницької, дає перелік українських опер та оперет українських композиторів, українські народні пісні тощо.
Наступний розділ бібліографії «Література про життя та діяльність», як і належить, вміщує вагому частку описів джерел, з яких постає величний образ видатної співачки, талант якої відзначив відомий італійський музикознавець, її сучасник Р. Кортопассі: «У перші десятиріччя двадцятого століття на оперних сценах світу царювали чотири особи чоловічої статі – Баттістіні, Карузо, Тітта Руффо, Шаляпін. І лише одна жінка спромоглася сягнути їх висот і стати врівень з ними. Нею була Соломія Крушельницька», В основу розкриття теми цього розділу лягла вже вищезгадана література упорядників П. Медведика [5], М. Головащенка [27], О. Смоляка [28], І. Деркача [25], стаття О. Кравченюка з діаспорного видання «Шляхами Золотого Поділля» [15], низка наукових розвідок мистецтвознавців, культурних діячів: І. Герети, Д. Білавич [27], Г. Тихобаєвої, М. Процев'ят [6] та ін.
Про період творчості Соломії йдеться у третьому розділі бібліографічного покажчика «Тріумфальні виступи на кращих оперних сценах світу та концертні турне співачки». Бібліографія згрупована за територіальною ознакою – географічними назвами країн, міст, у яких виступала Крушельницька: Польща, Італія, Львів, Петербург, Париж, Нью-Йорк, Лісабон, Буенос-Айрес тощо. З провідних видань, представлених у розділі, постає перед читачами, наче живий, образ співачки; примадонни Великого театру у Варшаві, де відбувся своєрідний ювілей за її участю – п'ятсота вистава опери С. Монюшка «Галька», артистки, яка дала нове життя опері Дж. Пуччіні «Мадам Баттерфляй», незрівнянної вагнеристки [25; 27; 28].
Бібліографія названого розділу пропонує ряд рецензій, відгуків критиків і глядачів, які справедливо називали Крушельницьку «єдиною в світі Джокондою», «неповторною Галькою», «ідеальною Брунгільдою», «найпрекраснішою Саломеєю», «винятковою Лорелеєю». Чимало позицій розділу говорять про любов співачки до української народної пісні та творів українських композиторів. Відомо, що поряд із діяльністю на сценах зарубіжних театрів Крушельницька часто приїздила в Галичину і брала участь як солістка у Шевченківських щорічних концертах у співучасті з відомими українськими співаками, у концерті, присвяченому столітньому ювілею М. Шашкевича в Перемишлі. У цілому концертні турне пролягли по багатьох містах Галичини, у тому числі й Тернополі [5; 6; 15; 25; 27].
Краса природи рідного краю, чарівна українська пісня назавжди запали в душу С. Крушельницької. Де б не перебувала співачка, вона завжди пам'ятала про свою рідну батьківську хату, родину. Цій темі присвячений четвертий розділ покажчика «Краю родимий...».
У ньому пропонується чимало джерел: «Земля Тернопільська» [11], «Тернопіль у плині літ» [ЗО], «Спомини з мого життя» [2], «Соломія Крушельницька та світова музична культура» [28], «Тернопіль: погляд крізь століття» [29], статті, журнально-газетні публікації багатьох дослідників, у яких йдеться про батьків уславленої Соломії, сім'ю Крушельницьких, численну родину, про рідні Білявин-ці, Білу, Тернопіль, про відвідини співачкою Тернопілля в різні періоди її життя [5; 9; 15; 21; 25; 26; 27].
Із цих матеріалів постає відома з могутнім генеалогічним деревом сім'я Крушельницьких, у якій зросло шість дочок і два сини. Серед них – співачки Соломія і Ганна, співачка і фольклористка Емілія, директорка музичної школи Марія, учасниці Тернопільських концертів 80-90-их років Олена та Осипа, співак-аматор Володимир, диригент і організатор видавництва «Бібліотека музикальна» у Львові Антон [2; 5; 9; 17; 25; 27].
У цих публікаціях подаються відомості не лише про сім'ю священика А. Крушельницького, але й про племінників Соломії – співачку й педагога вокалу О. Бандрівську, художницю Я. Музику, піаністку та педагога О. Шухевич, внучатого племінника й композитора М. Скорика [27].
Окремо виділено перелік джерел, присвячених відомій співачці, сестрі Соломії – Ганні [4; 10]. Цьогоріч минає 120 років від її дня народження.
У п'ятому розділі покажчика «Спогади про Соломію Крущельницьку» репрезентовані спогади друзів, родичів, знайомих, учнів співачки, італійських колег. Матеріал розміщено за окремими під. розділами. Знову ж таки домінують збірники спогадів П. Медведика [5], М, Головащенка [27], І. Деркача [25]. Глибше розкрити тему допомагають спогади оперних співачок Я. Вайди-Королевич та Л. Кривицької, книга визначного українського композитора, музикознавця С. Людкевича [17]. Чимало спогадів про свою дорогу вчительку опублікував у різних джерелах її учень – учений, лауреат Державної премії С. Генсірук [27]. У ряді джерел друкуються спогади родичів співачки – О. Бандрівської, Я. Музики, О. Шухевич [25; 27].
Спогади італійських діячів культури про С. Крушельницьку й газетно-журнальні відгуки на виступи, крім відомих джерел, публікує також збірник «Велика серед великих» [3], який охопив дев'ятнадцять повідомлень із країни, у якій прожила співачка більшу частину свого життя, де знайшла собі пару – вірного і відданого друга Чезаре Річчоні.
Ні світова слава, ні тріумфи не завадили співачці підтримувати тісні зв'язки з передовими діячами української культури. Ця сторінка життя співачки відображена в підрозділі «С. Крушельницька та діячі української культури і мистецтва». Зокрема, розглядаються дослідження, публікації, спогади В. Барвінського [1], О. Мишути [20], І. Герети [8], П. Медведика [5], С Людкевича [17] та інші матеріали, у яких йдеться про дружбу співачки з І. Франком, М. Павликом, Д. Січинським, О. Кобилянською тощо. У вказаній бібліографії підкреслюється, що саме дружні взаємини з І. Франком, перед генієм якого вона схилялась, мали великий вплив на формування особистості С, Крушельницької. Співачка вітала письменника з 25-річним ювілеєм його літературної праці, надсилала гроші для підтримки радикальної партії, дуже високо цінувала журнал «Житє і слово», який видавав І. Франко.
Тернопілля свято береже пам'ять про яскраву зірку оперної сцени, яка й донині звеличує його дух. У 1963 році у с Білій Тернопільського району відкрито меморіальний музей С. Крушельницької із встановленням меморіальної дошки на будинку, у якому вона проживала. Ім'я видатної співачки носить Білецька восьмирічна школа, Тернопільське музичне училище, одна із центральних вулиць обласного центру, на якій незабаром постане пам'ятник незабутній Крушельницькій.
Саме вшануванню пам'яті С. Крушельницької присвячений шостий розділ покажчика. Він здебільшого пропонує статті та журнально-газетні публікації про безмежну любов українців до Соломії. Цей розділ складається з підрозділів, у яких зібрана бібліографія на теми: «Вшанування ювілейних дат співачки», «Фестивалі, конкурси, концерти, вечори, виставки», «Соломія у творах літератури і мистецтва», «Музеї С Крушельницької» та ін.
Варто зупинитися на бібліографії про музеї С Крушельницької, де й нині продовжується життя і доля співачки, де кожна річ нагадує про артистку, кожна експозиція переносить у світ великої Соломії. Ознайомитися із життям та діяльністю славетної співачки допоможе ілюстрований путівник «Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові» [18] (музей розташований на вулиці, що носить її ім'я) та ілюстрований нарис-путівник І. Герети «Музей Соломії Крушельницької» [7] (музей знаходиться в селі Біла Тернопільського району).
Великим популяризатором життя і творчості знаменитої співачки є тернопільська культурно-мистецька газета «Соломія», яка заснована в 1997 році і ось уже десять років на своїх шпальтах публікує цікаві статті, матеріали відомих мистецтвознавців, музикантів, митців, що допомагають глибше пізнати образ славетної Соломії.
Із цією ж метою працює створений п'ять років тому Благодійний фонд «Соломія», який очолює заслужений працівник культури України М. Подкович.
Тим, хто цікавиться висвітленням образу співачки у творах мистецтва, літератури, пропонуємо бібліографію в підрозділах покажчика «Соломія у творах образотворчого мистецтва», «Художні твори, присвячені пам'яті С. Крушельницької», «Образ Соломії в кіномистецтві». Ці матеріали стверджують, що не було й досі немає української співачки, щоб за свого життя та після смерті здобула таке світове визнання. Цю тему ґрунтовно висвітлює П. Медведик в уже неодноразово згаданому збірнику «Віночок Соломії Крушельницької» [5]. У книзі перелічено твори образотворчого мистецтва, музичні та літературні твори, присвячені співачці. Продовжує тему фотобуклет «Пам'ятник Соломії Крушельницькій у Тернополі» [23], який видав Благодійний фонд «Соломія» у Тернополі. Зокрема, буклеті зазначено, що переможцями ескізного проекту пам'ятник стали: скульптори Р. Вільгушинський (м. Тернопіль) і В. Стасюк (м. Рівне), архітектори Володимир та Ізабелла Ткачуки (м. Рівне), у покажчику цій темі присвячений також ряд публікацій, у яких йдеться про скульптури львівських майстрів Л. Біганича, В. Одрехівського, Я. Скакуна [5; 27].
Користувачі покажчика ознайомляться також із переліком джерел, які створюють своєрідний поетичний вернісаж, присвячений співачці. Знову ж таки П. Медведик у згаданому вже вище збірнику [3] публікує 52 вірші, які поети протягом майже цілого століття, починаючи з 1895 року, присвятили великій Соломії. Крім того, у виданні зібрано бібліографію творів інших авторів: роману В, Врублевської «Соломія Крушельницька», новели М. Рудницького «У розпалі почуттів», оповідання Є. Товстухи «Та, що подарувала сонце», драми-легенди Б. Мельничука та І. Ляховського «Соломія Крушельницька». сценарію поетичної вистави «Сонет для Соломії», тематичних викладів матеріалу про образ Соломії в художніх творах. Усього ж у підрозділі нараховується 51 позиція з описом поетичної крушельницькіаии.
Зібрані в покажчику й музичні твори-присвята співачці. Серед них пісні тернопільських авторів, як от: «Я слухаю, співає Соломія» (на слова і музику А. Житкевича), «Український соловейко» (сл. О. Бугая; муз. М. Болотного), «Вічний голос Соломії» (сл. В. Мартинова; муз. О. Зелінського), повідомлення про театральні постановки тощо.
Спілкування з відомими діячами в галузі культури, літератури, мистецтва, з родиною лягли в основу епістолярної спадщини С Крушельницької, яка також частково відображена у виданні. Чимало джерел цього розділу засвідчує листування співачки з відомими постатями: М. Менцинським, О. Кобилянською, Б. Лепким, М. Лисенком, О. Мишугою, М. Павликом, М. Кропивницьким, М. Грушевською та ін. [5; 14; 16; 20; 22; 27].
Тим, хто цікавиться енциклопедично-довідковими виданнями, у яких вміщено відомості про співачку, пропонуємо восьмий розділ покажчика: «Енциклопедії. Довідники. Словники». У ньому описано двадцять одне видання з гаслами про співачку.
І завершальним у структурі покажчика є його дев'ятий розділ — «Бібліографічні видання про співачку». У ньому систематизовано бібліографічні покажчики, присвячені відомим особам, а також бібліографію про С. Крушельницьку.
Уперше при складанні бібліографії про співачку пропонуються матеріали з мережі Інтернет. Вони розміщені в останньому, десятому розділі під назвою «Соломія Крушельницька: Вебліографічний список». Він включає 62 позиції різносторонніх матерішіів, розміщених у віртуальному світі, із зазначенням відповідних електронних адрес. Матеріал розділу систематизовано у двох підрозділах: «Життя та творчість видатної співачки» та «Вшанування пам'яті Соломії Крушельницької».
Завершує видання добірка фотоілюстрацій про С. А. Крушельницьку.
Як бачимо, у бібліографічному покажчику внаслідок наполегливого розшуку проанбтовано ряд джерел, використано матеріали з мережі Інтернет та фотоілюстрації.
Зібрана бібліографія цього видання не є вичерпною, але, на нашу думку, розкриває образ незабутньої С Крушельницької.
Сподіваємося, що ця скромна праця доповнить пошанувальний вінок великій Українці, уродженці нашого краю, яка, за словами камерної співачки О. Бандрівської, племінниці Соломії, «перша з жінок-співачок української народности вирушила у світ, щоб вчитися і здобути славу. Вона своїм успішним почином додала відваги і вказала дорогу жінкам на поле мистецтва» [3].
1. Барвінський В. З музично-письменницької спадщини: Дослідження, публіцистика, листи / Упоряд., ред., передм., прим., поясн. слів В. Грабовського. – Дрогобич: Коло, 2004. – 256 с.
2. Барвінський О. Спомини з мого життя. Частина перша та друга / НАН України; Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка; УВАН у США; Іст. секція; Упоряд.: А. Шацька, О. Федорук. – Нью-Йорк; К.: Смолоскип, 2004. – 526 с.
3. Велика серед великих: Італійці про Соломію Крушельницьку: Спогади, газетно-журнальні публ. / Клуб укр. інтелігенції ім. Б. Лепко- го; Упоряд. У. Скальська. – Івано-Франківськ: Грань, 2003. – 75 іл., фотогр.
4. Визначні постаті Тернопілля: Біогр. збірник / Терноп. земляцтво м. Києві «Тернопілля»; Уклад.: О. Бенч, В. Троян. – К.: Дніпро 2003. - 232 с.
5. Віночок Соломії Крушельницької: Поезії і музичні твори. Висловлювання визначних діячів культури. Репертуар співачки / Відділ культури Терноп. облвиконкому; Обл. від-ня укр. фонду культури; Білецький мемор. музей С. Крушельницької; Зібр. і упоряд. П. Медведик. – Тернопіль: ВПК «Збруч», 1992. – 128 с: фотогр.
6. Вісник Львів, ун-ту. Сер. Мистецтвознавство. Вип. 1. – Львів, 2001.
7. Герета І. П. Музей Соломії Крушельницької: Нарис-путівник. -Львів: Каменяр, 1978. – 94 с: 6 л. іл. – Резюме: рос, англ. мовами.
8. Герета І. Соломія Крушельницька та діячі української культури // Тернопілля: Регіон, річник. – Тернопіль, 1997. – С. 530-535.
9. Залеський О. Соломея Крушельницька // Бучач і Бучаччина: Іст.-мемуар. збірник. – Нью-Йорк; Лондон; Париж; Сидней; Торонто, 1972. – С. 168-172.
10. Записки Наукового товариства імені Т.Шевченка: Праці Музикознавчої комісії. Т. CCXXVI. – Львів, 1993. — 532 с: фотогр.
11. Земля Тернопільська: Туристичний путівник / Концепція, упорядкув. текстів маршрутів, редагування І. Дуди, Б. Мельничука. – Тернопіль: Джура, 2003. – 367 с.
12. З репертуару Соломії Крушельницької / Упоряд. та автор передм. І. Майчик. – К.: Муз. Україна, 1971. – 73 с. – (Українські народні пісні).
13. їй аплодував світ: До сторіччя від дня народження Соломії Крушельницької: Бібліогр. список / Терноп. обл. упр. культури; Обл. б-ка ім. В. П. Затонського; Терноп. краєзн. музей; Склала Л. Пустовідко. – Тернопіль: Облполіграфвидав, 1973. - З с: портр. - (Люди нашого краю).
14. Кобилянська О. Твори. В 5 т. Т. 5. За ситуаціями; Статті та спогади; Автобіографії; Листи (1889-1933). – К.: Худож. л-ра, 1963. - 767 с.
15. Кравченюк О. Соломія Крушельницька (1873-1952) // Шляхами Золотого Поділля. – Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1983. - Т. 3. - С. 469-452; фотогр.
16. Леся Українка. Твори. У 5 т. Т. 5. Листи (1881-1913).- К.: Худож. л-ра, 1956. – 862 с
17. Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії, виступи. – Львів: Вид-во М. Коць. Т. 1. – 1999. – 495 с; Т. 2. – 2000. – 685 с
18. Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові: Іл. путівник / Підгот. наук, працівники музею. – Львів: Каменяр, 2002. – 63 с: іл. – Бібліогр.: с 59.
19. Народні пісні з села Соломії Крушельницької: Записані в селі Біла Тернопільського району Тернопільської області / Білецький мемор. музей Соломії Крушельницької; Терноп. ін-т нац. відродження; Обл. від-ня фонду культ.; Упоряд.: П. Медведик, О. Смоляк. – Тернопіль: Збруч, 1993. – 190 с: ноти.
20. Олександр Мишуга: Спогади. Матеріали. Листи / Упоряд., підгот. текстів, вступ, ст. та прим. М. Головащенка. – К.: Муз. Україна, 1971. - 779 с.
21. Остап'юк Б. Давній Тернопіль: Іст. нариси, постаті, картини хліборобської праці, традиційні святкування, спогади. – Маямі; Торонто: Друкарня оо. Василіян, 1984. – 208 с.
22. Павлик М. І. Проза. Публіцистика. Листування / Упоряд. В. А. Кач-кан. – Львів: Світ, 1995. — 156 с.
23. Пам'ятник Соломії Крушельницькій у Тернополі: Фотобуклет / Благодійний фонд «Соломія». – Тернопіль, 2007.
24. Про відзначення 135-ї річниці від дня народження видатної української співачки Соломії Крушельницької: Розпорядження голови Тернопільської облдержадміністрації № 57 від 4 лют. 2004 p. - Тернопіль: Облдержадміністрація, 2004. – 5 с.
25. Славетна співачка: Спогади і статті про Соломію Крушельниць-ку / Упорядкув. і вступ, ст. 1. Деркача. – Львів: Кн.-журн. вид-во, 1956. - 96 с: фотогр.
26. Соломія Крушельницька: Бібліогр. покажчик / Упр. культури виконкому Терноп. обл. ради нар. депутатів; Обл. б-ка для дорослих ім. В. П. Затонського; Обл. орг. т-ва любителів книги; Підгот.: Н. К. Іванко, П. К. Медведик. – Тернопіль, 1983. – 9 с. – (Діячі культури і мистецтва — наші земляки).
27. Солошя Крушельницька: Спогади. Матеріали. Листування. У 2 ч / Вступ. ст. «На вершині світової слави», упорядкув. і прим. М. Головащенка. – К.: Муз. Україна. – Ч. 1. Спогади. – 1978. – 397 с.: 13 л. іл.; Ч. 2. Матеріали. Листування. – 1979. – 447 с.: 16 л. іл.
28. Соломія Крушельницька та світова музична культура: Статті та матеріали / Благодійний фонд «Соломія» в Tернополі; муз.-мемор. музей Соломії Крушельницької у Львові; Терноп. держ. пед. ун-т ім. В. Гнатюка; Гол. ред. О. Смоляк. – Тернопіль: Астон, 2002. – 66 с.
29. Тернопіль крізь століття: Історія міста очима емігрантів. – Тернопіль: Ред.-вид. від. упр. по пресі, 1992. – 204 с.
30. Тернопіль у плині літ / Упоряд. Л. Бойцун. – Тернопіль: Джура, 2003. – 393 с.