Провідний бібліотекар відділення краєзнавчої літератури та бібліографії обласної наукової бібліотеки Наталя Луговська зізнається: читає все, що потрапляє під руку. Особливо уважно стежить за новинками, які з являються на книжковому ринку, цікавиться сучасними українськими літераторами. Треба ж бути в курсі того, чим захоплюється теперішня молодь!
— Не все те, що тепер видають, мені до вподоби, — каже пані Наталя. — Буває, прочитаю роман якогось автора, а інших його книг мені вже не хочеться навіть розгортати. На мою думку, в творчості деяких розрекламованих письменників надто багато надуманості, штучності. Гарні враження залишив роман Ірини Львової «Мій чоловік — пінгвін». Легка книга, де у формі невеликих гумористичних новел описується звичайне життя. Приємні враження від «Кавового присмаку кориці» Лариси Денисенко. Раджу також Юрія Винниченка — «Легенди Львова», «Таємниці львівської кави».
Наталя Луговська обирає літературу залежно від настрою. Якщо він у неї поганий, то береться за детективи й пригоди — щоб повністю відволіктися від сумних думок. Це може бути або класика жанру, як-от Агата Крісті чи Рекс Стаут, або твори сучасників — Олексія Волкова, Марини Медникової. Коли на душі веселіше, то можна прочитати й щось серйозніше, як-от «Націю» Марії Матіос. У захваті жінка від Ірен Роздобудько («Ґудзик», «Шості двері», «Ранковий прибиральник»), адже вона пише проникливо, правдиво, захопливо.
Прикметно, що за фахом пані Наталя — інженер-гідротехнік. Ще в дитинстві, відвідуючи бібліотеку, по-доброму заздрила її працівникам: це ж таке щастя працювати серед безлічі книжок, які можна гортати на роботі. Життя — дивовижна річ. Випадково потрапивши на тимчасову роботу до книгозбірні, Наталя Луговська й досі її не змінила. Серед книжок вона вже 13 років і страшенно задоволена місцем праці.
— Книги — то неймовірний, манливий світ, — каже бібліотекар. — Для кожного в ньому знайдеться щось цікавеньке, тому всім раджу просто побільше читати. І ви неодмінно віднайдете свого автора і свою книгу.